Користувач:Ігор Жиляєв/Стратегія розвитку вищої освіти України до 2020 року (проект)

Стратегія розвитку вищої освіти України до 2020 року - проект нормативно-правового акту України, що був розроблений на виконання Закону України "Про вищу освіту". Проект Стратегії розроблений з метою сформувати бачення сучасних реформ національної системи вищої освіти України, спрямованих на виконання нової редакції Закону України "Про вищу освіту" (2014 р.), імплементацію положень європейських нормативних та рекомендаційних документів про формування єдиного простору вищої освіти.

Актуальність

Нові виклики сучасного світу актуалізували питання розробки національних Стратегій розвитку вищої освіти (англ. Strategy for Development of Higher Education) Відомі західні дослідники освітніх систем констатують: «Вища освіта потребує глибокої, радикальної і термінової трансформації. Більше всього варто побоюватись того, що внаслідок самозаспокоєності, обережності або невпевненості, зміни будуть відбуватися занадто повільно та обмежаться локальними нововведеннями. Моделі вищої освіти, які отримали широке розповсюдження у другій половині XX ст., більше не працюють».

Досягнення мети реформ вищої освіти – суттєвого покращення її якості задля підвищення ефективності участі фахівців з вищою освітою, самої вищої школи в модернізації соціально-економічної системи держави, підвищення її конкурентоспроможності потребує термінової розробки реалістичної стратегії розвитку національної системи вищої освіти з урахуванням середньо- та довгострокових перспектив. Формування та реалізація зазначеної стратегії неможливі без аналізу реального стану справ у системі вищої освіти України, виявлення наявних та майбутніх проблем, постійного моніторингу оцінювання її реалізації, а також проблем, які виникнуть у процесі реформування. Зазначене неможливо без збору політичних, соціально-економічних, статистичних показників у комплексі, застосування найсучасніших засобів її аналітичної обробки та підготовки рекомендацій.

Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD) щорічно з 1992 року видає аналітичну доповідь «Погляд на освіту: Індикатори ОЕСР» (Education at a Glance: OECD Indicators). Публікація включає в себе дані про структуру, фінансування і діяльність освітніх систем більш ніж 40 країн, включаючи країни – члени ОЕСР і «Групу двадцяти» (Україна не включена в аналітику). Така інформація надає можливість країнам порівнювати свої освітні системи, оцінювати індикатори закладів освіти, фінансування і людський капітал, функціонування, розвиток, доступність, освітнє середовище, організацію навчання, що дозволяє враховувати кращий світовий досвід в області розвитку освіти для її успішної інтеграції в державну політику. Див. наприклад:

ЮНЕСКО надає загальне визначення «Стратегії розвитку (англ. Development strategies) – пов’язаний пакет програм і проектів, що опрацьовано в рамках визначеної політики, який націлений на досягнення розвитку конкретної сфери/виду діяльності.[1]

Розробка Стратегії розвитку вищої освіти як основне завдання Міністерства освіти і науки України

До основних завдань Міністерство освіти і науки України віднесено розробку стратегії та програм розвитку вищої освіти з поданнями їх на розгляд і затвердження Кабінету Міністрів України. Визначено, що Міністерство освіти і науки України провадить аналітично-прогностичну діяльність у сфері вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфери, формує стратегічні напрями розвитку вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;

Історія

Виконуючи це завдання, після прийняття Закону України “Про вищу освіту” впродовж вересня 2014-травня 2015 року під егідою Міністерства освіти і науки України був розроблений проект Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року. Документ доопрацьовувався після обговорень з університетською спільнотою Києва, Харкова та Львова та розгляду Цільовою командою реформ МОН (червень 2015) та був оприлюднений у 2016 році для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України. Зазначений стратегічний документ не був прийнятий.

Мета та основні завдання реформування

Мета реформування

Метою реформування було визначено створення привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти (ЄПВО) та Європейський дослідницький простір (ЄДП). Реалізація стратегії розрахована на 2016-2020 роки. Зроблено застереження, що окремі завдання потребують більш тривалого періоду виконання.

Основні завдання реформ

• Забезпечення конституційних прав громадян на безоплатну вищу освіту на конкурсній основі та рівного доступу до якісної вищої освіти.
• Реорганізація системи управління вищої освіти. Дебюрократизиція, децентралізація, забезпечення автономії та відповідальності закладів вищої освіти. Залучення громадських, професійних об’єднань, асоціацій ЗВО до прийняття рішень.
• Трансформація університетів у центри незалежної думки, які здатні підготувати професіоналів та згенерувати ідеї для прискореної модернізації країни.
• Забезпечення справедливої конкуренції між закладами вищої освіти (ЗВО) як запоруки високої якості вищої освіти.
• Створення належного зв’язку між ринком праці та системою вищої освіти.
• Інтеграція вищої освіти України у світовий і європейський освітньо-науковий простір.

Основні принципи реформ:

• Людиноцентричність
• Наукова обґрунтованість
• Готовність до системних змін
• Реалістичність
• Поетапність

Основні механізми реформ

Організаційні:

• Забезпечення справедливої конкуренції на ринку освітніх послуг на основі об’єктивного оцінювання якості вищої освіти.
• Поєднання колегіальних та менеджеріальних підходів в управлінні закладами вищої освіти. Залучення стейкхолдерів, які зацікавлені у досягненні мети стратегії, до ключових процесів функціонування закладів вищої освіти.
• Запровадження регулярних діагностик ринку праці з метою раціонального використання бюджетних коштів на вищу освіту.
• Забезпечення, разом з академічною, фінансової автономії ЗВО. Переведення ЗВО зі статусу бюджетних установ до статусу некомерційних організацій із збереженням пільг бюджетних установ. Поступове передавання державним і комунальним ЗВО майна у власність.
• Залучення до процесу здійснення реформ провідних вчених – викладачів закладів вищої освіти (ЗВО), які мають досвід наукової, педагогічної та організаційної співпраці з провідними університетами світу.

Фінансові:

• Трансформація системи бюджетного фінансування вищої освіти на основі конкурсного підходу та об’єктивізованої системи оцінювання якості діяльності ЗВО.
• Стимулювання інтеграції університетів і наукових установ шляхом фінансування спільних проектів.
• Підвищення соціального статусу науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників.
• Концентрація фінансових ресурсів держави у провідних університетських центрах при збереженні фінансування провідних регіональних та галузевих ЗВО.
• Заохочення приватного інвестування у сферу вищої освіти і наукових досліджень.

Структура проекту Стратегії

В розділі І-ому надавалася оцінка стану вищої освіти, зокрема - оцінка якості вищої освіти та її суспільного статусу; аналізувались можливості конкурсного відбору студентів та фінансування вищої освіти, взаємозв’язок вищої освіти і науки.

Розділ другий конкретизував мету і завдання реформи

В розділі третьому формувалися напрями реалізації реформи:

• Реалізація права на доступ до вищої освіти
• Створення системи забезпечення якості вищої освіти
• Інтеграція вищої освіти і науки
• Забезпечення автономії закладів вищої освіти
• Фінансування вищої освіти
• Удосконалення структури системи вищої освіти
• Удосконалення управління вищою освітою
• Інтернаціоналізація вищої освіти
• Професійний розвиток викладачів
• Вища освіта як фактор підвищення конкурентоздатності вітчизняної економіки

Практика розробки стратегій розвитку вищої освіти в інших країнах

Для багатьох країн звичайним стала розробка національних стратегій розвитку вищої освіти.

Посилання

• Стратегія реформування вищої освіти
• Іван Бабин, Вікторія Ликова Стратегія та сучасні тенденції розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти на період до 2020 р.
• Ірина Єгорченко. СТРАТЕГІЯ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ДО 2020 РОКУ: КОМЕНТАРІ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
• Євген Ніколаєв, Олександр Длугопольський. Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр. (Shadow Report) Київ – 2016
• Українцям презентували Стратегію реформування вищої освіти до 2020 року
• Володимир САЦИК У пошуку ефективної стратегії розвитку вищої освіти в Україні (економічний аспект)

Див. також

• Вища освіта в Україні
• Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»
• Стратегія