Відкрити головне меню

Жан-Крістоф Гранже – один з найбільш популярних сучасних французьких детективних письменників. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії

Зміст

Гранже, Жан-КрістофРедагувати

Жан-Крісто́ф Гранже́ (фр. Jean-Christophe Grangé) (народився 15 липня 1961, Париж) — французький письменник і сценарист. Він працює у незвичайному як для француза жанрі - трилер, завдяки чому зробив собі ім’я та здобув популярність у Сполучених Штатах. Тривалий час у якості журналіста-фрілансера співпрацював з багатьма відомими періодичними виданнями. Свій журналістський досвід Гранже використав при написанні романів, які будучи за жанром гостросюжетними детективами, часто торкаються важких тем міжнародного тероризму, політичного екстремізму, сумнівної діяльності окультних організацій. Гранже, Жан-Крістоф [редагувати]

Файл:Гранже.jpg
Жан-Крістоф Гранже:
Дата народження:15 липня 1961 (50 років)
Місце народження: Париж, Громадянство

Вид діяльності: письменник

Роки творчості:1994—до сьогодні

Напрямок:роман

Жанр:детектив, трілер, хоррор,містика

Мова творів: французька

Дебют:Полёт аистов
http://www.jc-grange.com

БіографіяРедагувати

Після здобуття ступеню магістра філософії у Сорбонні (дисертація щодо творчості Гюстава Флобера), Гранже став копірайтером і працював у рекламному агентстві. У 1989 году у віці 28 рокіів він став відомим міжнародним кореспондентом, який працював для таких журналів, як Paris Match, Sunday Times та National Geographic. Згодом Гранже почав працювати фрілансером, у своїй власній компанії L & G і самостійно оплачував свої подорожі. Написані ним репортажі з різних країн світу стали важливим джерелом натхнення і основою для його подальших літературних творів. Саме в цей період він отримав дві головні нагороди в світі журналістики: премію Рейтер (1991) і премію World Press (1992). У 1994 году Гранже написав свій перший роман «Політ лелеки», який був відзначений більше критиками,( які розхвалювали його «багату уяву» та винахідливість) ніж широкою громадськістю. Втім його другий роман «Пурпурові ріки», опублікований у1998 році став досить популярним, особливо після того, як у 2000 році цей твір був екранізирований Матьє Касовицем. До того ж автором сценарію був сам Гранже. У головних ролях у фільмі знялися знамениті актори Жан Рено та Венсан Касель. Популярність фільму була настільки великою, що незабаром з`явився сіквел «Пурпурові ріки – 2», але він виявився не настільки вдалим , як перший фільм – ймовірно, через те, що автор роману не брав у ньому участі, а в якості сценариста виступив Люк Бесон. У подальші роки письменник створив ще декілька романів, написав сценарій до фільму «Відок» й текст до коміксу «Прокляття Зенера». З кінця 90-х років Гранже остаточно покинув журналістську діяльність і зосередився на написанні творів. Майже всі твори Гранже вже екранізовані, або знаходяться у стані підготовки до екранізації. Зокрема, за романом «Імперія вовків» кіностудіями Гомон і ТФ-1 було знято однойменний фільм знову за участю Жана Рено в ролі поліцейського, у 2006 році – фільм «Братство каменя» (іноді переклададається, як «Братерство каменю»), режисер – Гійом Ніклу. Книги Гранже перекладено багатьма мовами. Вони видані в більш ніж 30 країнах. За право зняти за ними кінофільми змагаються провідні кіностудії Америки та Європи. «У цьому жанрі він геній», – пише про Гранже журнал Figaro. У своїй творчості Гранже поєднує елементи пригодницького роману, поліцейського детектива і трилера. Після виходу «Пурпурових рік» критики назвали Гранже французьким Стівеном Кінгом, проте романи французького письменника більш реалістичні, джерела страхіть більш матеріальні, конкретні, життєві, натомість вони менш психологічні. Жана-Крістофа Гранже швидше можна охрестити «живописцем смерті»: через присутність в його книгах своєрідної естетики насилля та через наявність вкрай жорстоких, кривавих і похмурих деталей і описів. Характерною рисою творів Гранже є стрімкий розвиток сюжету, який захоплює читача. Фінал творів - далеко не завжди хеппі-енд, нерідко Гранже взагалі залишає його відкритим. Письменник став знаменитим завдяки тому, що не є типовим французьким беллетристом. Жан-Крістоф був одружений на журналістці Віржинії Люк, має трьох дітей: Луї, Матільду та Ізе.

КнигиРедагувати

  1. Le vol des cigognes, 1994
  2. Політ лелеки / Пер. Е. И. Тарусиной. М.: Иностранка, 2003.
  3. Les rivieres pourpres, 1998
  4. Пурпурові ріки / Пер. И. Я. Волевич. М.: Иностранка, 2003.
  5. Le concile de pierre, 2000
  6. Братерство каменю / Пер. Е. В. Клоковой. М.: Иностранка, 2008.
  7. L'Empire des loups, 2003
  8. Імперія вовків / Пер. Е. В. Клоковой. М.: Иностранка, 2004.
  9. La ligne noire, 2004
  10. Чорна лінія/ Пер. Е. Д. Богатыренко. М.: Иностранка, 2005.
  11. Le serment des limbes, 2007
  12. Присягнули темряві Пер. Г. А. Леоновой, А. А. Бряндинской. М.: Иностранка, 2008.
  13. Miserere, 2008
  14. Рос. Мизерере / Пер. А. Ратай. М.: Иностранка, 2009,
  15. Перший виданий твір в перекладі українською Мізерере. Переклад з французької Віктора Шовкуна. – К.:, Махаон-Україна, 2009. – 648 с.
  16. La Forêt des Mânes, 2009
  17. Ліс мерців / Пер. Ратай А., Головина Е.: Иностранка, 2010

Фільми, зняті за книгами ГранжеРедагувати

  1. Пурпурові ріки
  2. Братерство каменю
  3. Імперія вовків

СценаріїРедагувати

  1. Видок
  2. Пурпорові ріки 2: Янголи апокаліпсису (персонажі)

Зовнішні посиланняРедагувати