Користувачка:Оксана Пальчевська/Чернетка

ПЕРЕТА (БАРАНОВСЬКА) ТЕРЕЗА СЕМЕНІВНА

Пере́та (Барано́вська) Тере́за Семе́нівна 27 жовтня 1934 р. – Заслужена артистка України (1984 р.), Народна артистка України (2009 р.), провідна актриса Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім.. Івана Франка.

Дитинство і юність

Народилася 27 жовтня 1934 р. в селі Літча́ни Воли́нської області в багатодітній та багатонаціональній сім’ї. Батько був музикантом-самоучкою, який знав нотну грамоту, та грав на скрипці, духових інструментах, керував духовим оркестром в селі. Саме від нього дочка успадкувала любов до прекрасного. Тере́зу рідні лагідно називали Ре́ною.

В 1939 році Тере́за разом із батьками переїжджає жити до міста Остроже́ць, Рі́вненської області.

В 13 років вона вперше побачила виставу у Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі міста Луцьк – за п’єсою Вадима Собка «За другим фронтом». Професійна гра акторів схвилювала юну Ре́ну і запам’яталася на все життя.

В 1950 році Тере́за закінчила 7 класів Остроже́цької школи із «Похвальною грамотою». В тому ж році переїхала разом із батьками до районного центру Мі́зоч, де продовжувала навчання в Мі́зоцькій середній школі. Тере́за дуже добре вчилася, брала активну участь в різноманітних гуртках, які організовувались в школі, в концертах, любила танцювати…

Тере́за Семе́нівна із теплотою згадує вчительку англійської мови Мі́зоцької середньої школи – Галину Чи́жик, колишню актрису, яка організувала в школі драматичний гурток і навчала акторської майстерності своїх вихованців. Тере́за грала головні ролі у шкільних виставах, які ставили на сцені Мі́зоцького Будинку культури. Перша в житті роль – роль головної героїні, нареченої американського льотчика капітана Ва́льтера Кі́дда у виставі Б. Лавреньо́ва «Голос Америки» принесла юній акторці перше визнання, та окреслила шлях у майбутню професію.

По закінченні Мі́зоцької середньої школи Тере́за Барано́вська вступила до Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого., який закінчила в 1958 році. Ще під час навчання в інституті в 1956 році Тере́за Семе́нівна Барано́вська вийшла заміж за Пили́па Тере́нтійовича Пере́ту. Із чоловіком щасливо прожила в шлюбі 44 роки, має двоє дітей, п’ять онуків, чотирьох правнуків.

Професійна діяльність

По закінченні інституту була прийнята в трупу Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна. ЇЇ першою роллю на великій сцені була роль героїні Си-Фин у виставі «Тайфу́н» китайського драматурга Цао-Юа.

Деякий час працювала в Артемівському українському музично-драматичному театрі на Донбасі, а з вересня 1963 року – в Івано-Франківському музично-драматичному театрі ім. І. Франка, де дебютувала в ролі Олени в «Камінній душі» Г. Хоткевича.

У 1984 році за багаторічну успішну акторську роботу була удостоєна звання "Заслужена артистка України".

В 2001 році Тере́за Пере́та (Барано́вська) стала лауреатом Премії імені Василя Стефаника, а в 2002 році на Всеукраїнському театральному фестивалі в Тернополі, отримала диплом за краще виконання жіночої ролі – ролі бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи» іспанського драматурга А. Касона.

25 грудня 2009 року Указом Президента України Тере́зі Пере́ті (Барано́вській) присвоєно почесне звання " Наро́дна арти́стка Украї́ни".

Успіх, квіти, оплески глядачів… Вона присвятила сцені більшу половину свого життя, зіграла більше 150 ролей, в які вкладала сою душу і талант.

Найбільш знакові ролі

Лебі́дкіна - «Пізня любов» О. Островського; Катери́на - «Сестри Річинські» І. Вільде; Га́нка - «Безталанна» І. Карпенко-Карий; Ма́вра - «У неділю рано зілля копала» В. Василько; Хі́вря - «Сорочинський ярмарок» М. Старицький; Мати Івана - «Тіні забутих предків», інсценізація І. Бориса; Комари́ха - «Весілля в Малинівці» Л. Юхвид, О. Рябов; Тьотя Діна - «Севастопольський вальс» К. Лістов; Василу́ца - «Каса Маре» І. Друце; Ма́рфа - «Жіночий бунт» Є. Птичкін, К. Васильєв; Тетяна - «Суєта» І. Карпенко-Карий; Люсі́ - «Далі – тиша» В. Дельмар; Берна́рда – «Дім Бернарди Альби» Г. Лорка; Анастасі́я - «Цвіт папороті» Р. Федоріва; ристина Петрівна - «Додому повернулись моряки»; Ті́сбе – «Анжело – тиран Падуанський» В. Гюго; Надія Іванівна - «Рим-17, до запитання»; Горди́ля - «Циганка Аза» М. Старицького; Мати - «Затюканий апостол»'; Ольга - «Заспівай-но пісню, діду» А. Бархоленко; Донна Марія - «Іспанці» М. Лєрмонтова; Бабуся - «Дерева помирають стоячи» А. Карсона. 27 березня 2017 року в Міжнародний день театру Тере́за Семе́нівна виступила на сцені Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім.. Івана Франка із промовою-підсумком своєї творчої праці.

Джерела

1.Проценко В., Черниш Л. Незраджена мрія юності: знамениті земляки // Мізоцький промінь.- 2014.- жовтень.- С. 6

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Волинський_обласний_академічний_музично-драматичний_театр_імені_Тараса_Шевченка

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_національний_університет_театру,_кіно_і_телебачення_імені_Івана_Карпенка-Карого

4. https://uk.wikipedia.org/wiki/Сумський_обласний_академічний_театр_драми_та_музичної_комедії_імені_М._С._Щепкіна

5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Артемівський_український_музично-драматичний_театр

6. http://mydim.ua/companies/theatre/music-and-drama-theatre-of-franko/

7. http://mizoch.blogspot.com/2017/04/blog-post_9.html

8. https://uk.wikipedia.org/wiki/Премія_імені_Василя_Стефаника

9. https://uk.wikipedia.org/wiki/Народний_артист_України

10. http://mizoch.blogspot.com/p/blog-page_4366.html

11. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=568393113541569&set=pcb.2044747045773377&type=3&theater&ifg=1

12. https://youtu.be/FjJbCvXAJtY

CulturalHeritageLogo.svg

Примітки

Сторінку «Оксана Пальчевська/Чернетка» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу Культурна спадщина та видатні постаті краю.

Сторінку «Оксана Пальчевська» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу Культурна спадщина та видатні постаті краю користувачем Оксана Пальчевська, завідуюча Міською бібліотекою селища Мізоч