Оксана Пальчевська

Пере́та (Барано́вська) Тере́за Семе́нівна==

'''Пере́та (Барано́вська) Тере́за Семе́нівна''' [[27 жовтня]] [[1934 р.]] – Заслужена артистка України [[1984 р.]], Народна артистка України [[2009 р.]], провідна актриса Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім.. Івана Франка.

Дитинство і юність==

Народилася 27 жовтня 1934 р. в селі [[Літча́ни]] [[Воли́нської області]] в багатодітній та багатонаціональній сім’ї. Батько був музикантом-самоучкою, який знав нотну грамоту, та грав на скрипці, духових інструментах, керував духовим оркестром в селі. Саме від нього дочка успадкувала любов до прекрасного. Тере́зу рідні лагідно називали Ре́ною.

В [[1939]] році Тере́за разом із батьками переїжджає жити до міста [[Остроже́ць]], [[Рі́вненської області]].

В 13 років вона вперше побачила виставу у Волинському обласному музично-драматичному театрі міста ЛуцькLorem ipsum^{[Волинський обласний музично-драматичний театр створено 1939 року за Ухвалою Ради Народних комісарів УРСР. 23 лютого 2006 року Волинському обласному музично-драматичному театру присвоєно почесне звання академічного, відтак повна назва закладу відтоді — Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка 1]}.

– за п’єсою Вадима Собка '''«За другим фронтом»'''. Професійна гра акторів схвилювала юну Ре́ну і запам’яталася на все життя.

В [[1950]] році Тере́за закінчила 7 класів [[Остроже́цької]] школи із '''«Похвальною грамотою»'''. В тому ж році переїхала разом із батьками до районного центру [[Мі́зоч]], де продовжувала навчання в Мі́зоцькій середній школі. Тере́за дуже добре вчилася, брала активну участь в різноманітних гуртках, які організовувались в школі, в концертах, любила танцювати…

Тере́за Семе́нівна із теплотою згадує вчительку англійської мови Мі́зоцької середньої школи – Галину Чи́жик, колишню актрису, яка організувала в школі драматичний гурток і навчала акторської майстерності своїх вихованців. Тере́за грала головні ролі у шкільних виставах, які ставили на сцені Мі́зоцького Будинку культури. Перша в житті роль – роль головної героїні, нареченої американського льотчика капітана Ва́льтера Кі́дда у виставі Б. Лавреньо́ва '''«Голос Америки»''' принесла юній акторці перше визнання, та окреслила шлях у майбутню професію.

По закінченні Мі́зоцької середньої школи Тере́за Барано́вська вступила до Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-КарогоLorem ipsum^{[Багатопрофільний заклад мистецької освіти — є активним учасником загального процесу гуманітарного розвитку суспільства, збереження і примноження духовних цінностей, інтеграції України в європейський і світовий культурний простір. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2003 р. Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого перейменовано на Київський державний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. 1]}., який закінчила в [[1958]] році. Тоді ж була прийнята в трупу Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. С. ЩепкінаLorem ipsum^{[Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна —обласний драматичний театр у місті Сумах, головна та найбільша театральна та концертна зала області. 1]}..

Професійна діяльність==

ЇЇ першою роллю на великій сцені була роль героїні Си-Фин у виставі '''«Тайфу́н»''' китайського драматурга Цао-Юа.

Ще під час навчання в інституті в [[1956]] році Тере́за Семе́нівна Барано́вська вийшла заміж за Пили́па Тере́нтійовича Пере́ту. Із чоловіком щасливо прожила в шлюбі 44 роки, має двоє дітей, п’ять онуків, чотирьох правнуків.

Деякий час працювала в Артемівському українському музично-драматичному театріLorem ipsum^{[Артемівський український музично-драматичний театр — колишній український театр, що діяв до 1963 року у м. Артемівську Донецької області (нині — Бахмут). 1]}. на Донбасі, а з вересня [[1963]] року – в Івано-Франківському музично-драматичному театрі ім. І. ФранкаLorem ipsum^{[Івано-Франківський музично-драматичний театр ім. І. Франка засновано 1939 року. З 2008 року йому присвоєно звання «академічний». 1]}., де дебютувала в ролі Олени в '''«Камінній душі»''' Г. Хоткевича.

У [[1984]] році за багаторічну успішну акторську роботу була удостоєна звання '''"Заслужена артистка України"'''Lorem ipsum^{[Заслужений артист України — державна нагорода України — почесне звання України, яке присвоюється Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України». Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання присвоюється: «режисерам, артистам театрів, кіно, естради, цирку, професійних ансамблів, хорових колективів, диригентам оркестрів, композиторам, музикантам, дикторам телебачення і радіомовлення за високу виконавську майстерність, створення високохудожніх образів, вистав, кінофільмів, що стали надбанням вітчизняної культурно-мистецької спадщини» 1]}..

В [[2001]] році Тере́за Пере́та (Барано́вська) стала лауреатом Премії імені Василя СтефаникаLorem ipsum^{[Премія імені Василя Стефаника в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — є найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам. 1]}., а в [[2002]] році на Всеукраїнському театральному фестивалі в [[Тернополі]], отримала диплом за краще виконання жіночої ролі – ролі бабусі у виставі '''«Дерева вмирають стоячи»''' іспанського драматурга А. Касона.

[[25 грудня]] [[2009]] року Указом Президента України Тере́зі Пере́ті (Барано́вській) присвоєно почесне звання "Наро́дна арти́стка Украї́ни"<ref>Наро́дний арти́ст Украї́ни — державна нагорода України — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України».Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання присвоюється:

«режисерам, артистам театрів, кіно, естради, цирку, професійних ансамблів та хорових колективів, диригентам оркестрів, композиторам, музикантам, дикторам телебачення і радіомовлення за видатну виконавську майстерність, створення високохудожніх образів, вистав, кінофільмів, що здобули міжнародне визнання, за особливі заслуги в розвитку вітчизняної культурно-мистецької спадщини» </ref>. Успіх, квіти, оплески глядачів… Вона присвятила сцені більшу половину свого життя, зіграла більше 150 ролей, в які вкладала сою душу і талант.

Найбільш знакові ролі:==

*Лебі́дкіна - '''«Пізня любов»''' О. Островського;

*Катери́на - '''«Сестри Річинські»''' І. Вільде;

*Га́нка - '''«Безталанна»''' І. Карпенко-Карий;

*Ма́вра - '''«У неділю рано зілля копала»''' В. Василько;

*Хі́вря - '''«Сорочинський ярмарок»''' М. Старицький;

*Мати Івана - '''«Тіні забутих предків»''', інсценізація І. Бориса;

*Комари́ха - '''«Весілля в Малинівці»''' Л. Юхвид, О. Рябов;

*Тьотя Діна - '''«Севастопольський вальс»''' К. Лістов;

*Василу́ца - '''«Каса Маре»''' І. Друце;

*Ма́рфа - '''«Жіночий бунт»''' Є. Птичкін, К. Васильєв;

*Тетяна - '''«Суєта»''' І. Карпенко-Карий;

*Люсі́ - '''«Далі – тиша»''' В. Дельмар;

*Берна́рда – '''«Дім Бернарди Альби»''' Г. Лорка;

*Анастасі́я - '''«Цвіт папороті»''' Р. Федоріва;

*ристина Петрівна - '''«Додому повернулись моряки»''';

*Ті́сбе – '''«Анжело – тиран Падуанський»''' В. Гюго;

*Надія Іванівна - '''«Рим-17, до запитання»''';

*Горди́ля - '''«Циганка Аза»''' М. Старицького;

*Мати - '''«Затюканий апостол»''';

*Ольга - '''«Заспівай-но пісню, діду»''' А. Бархоленко;

*Донна Марія - '''«Іспанці»''' М. Лєрмонтова;

*Бабуся - '''«Дерева помирають стоячи»''' А. Карсона.

[[27 березня]] [[2017]] року в Міжнародний день театру Тере́за Семе́нівна виступила на сцені Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім.. Івана ФранкаLorem ipsum^{[Івано-Франківський музично-драматичний театр ім. І. Франка засновано 1939 року. З 2008 року йому присвоєно звання «академічний». 2]}. із промовою-підсумком своєї творчої праці.