Відкрити головне меню

Корисні копалини КНДР.

Зміст

Основна характеристикаРедагувати

Надра КНДР багаті на вугілля, руди чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, а також неметалічну сировину (табл.).

Таблиця. — Основні корисні копалини КНДР станом на 1998—1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

 

40

 

 

Барит, тис. т

1000

1000

97 (BaSO4)

0,3

Вольфрам, тис. т

20

110

1,8 (WO3)

0,8

Залізні руди, млн т

1000

3300

39 (Fe)

0,6

Золото, т

60

130

1,2 — 3,5 г/т

0,1

Марганцеві руди, млн т

3

3

21 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

400

2200

 

0,1

Плавиковий шпат, млн т

1

1,5

65 (CaF2)

0,5

Свинець, тис. т

810

5615

2,8(Pb)

0,7

Срібло, т

300

900

250 г/т

0,1

Пентоксид танталу, т

15

30

0,01 (Та2О5)

19,54

Вугілля, млн т

2500

6700 (12000)

 

 

Апатити, млн т

12

12

13,6 (Р2О5)

0,24

Цинк, тис. т

850

11650

11 (Zn)

0,3

Окремі види корисних копалинРедагувати

Вугілля. Країна має великі родовища вугілля, загальні запаси яких на 2001 р оцінені у 12 000 млнт, але запаси металургійних сортів вугілля обмежені. Осн. періоди вугленакопичення на тер. К. — пізній карбон — початок пермі, пізній тріас — рання юра, палеоген і неоген. Головні вугільні басейни: Північний (родов. Кечхон, Йондон, Токчхон і ін.), Південний (родов. Хінньйон, Кандон, Садон і ін.), Ковонський (родов. Ковон і Унгок). У відкладах верх. палеозою зосереджені осн. запаси вугілля в країні (6 пром. вугільних пластів з потужністю кожного до 5-8 м). Верхньотріасове-нижньоюрське вугілля поширене значно менше і його промислове значення невелике, хоч в окремих випадках потужності пластів досягають 20 м. Вугілля в основному порошкувате і дрібногрудкові антрацити. Питома нижча теплота згоряння 22,1-32,8 МДж/кг, зольність 8,0-25,9 %, вміст летких 3,5-9,15 %. Бл. 25 % запасів складає палеоген-неогенове буре вугілля, родов. якого в осн. зосереджені на півночі країни (Аоджі, Когонвон, Хамьон, Онсон, Кунсім і ін.). Питома нижча теплота згоряння 14,7-25,2 МДж/кг, зольність 3,5-33,7 %, вміст летких речовин 43,6-52,4 %. Великі родов. бурого вугілля розташовані в районах Анджу (пров. Пхьонан-Намдо) і Йонхин (пров. Хамгьон-Намдо). Прогнозні ресурси вугілля г.ч. зосереджені на глиб. понад 600—700 м.

Залізо. У КНДР відомо понад 90 родов. та рудопроявів зал. руд, половина яких має промислові запаси. Основні родовища: Мусан, Іллюль, Івон, Хасон, Черен і Інньйон. Вміст Fe у рудах від 30-42 до 55-70 %. Шкідливі домішки відсутні. Рудні тіла представлені залізистими кварцитами, гематитовими пластами, а також гематитовими і сидерит-гематитовими жилами. Потужності рудних тіл 1-6 м, протяжність до 8 м. Найбільше родов. Мусан розташоване на півн.-сході країни. Залізисті (магнетитові) кварцити родов. містять Fe 25-60 %, сер. вміст 38-39 %. У руді є 0,08-0,30 % Mn i до 0,03 % Ti. Друге за запасами — родов. Іллюль (пров. Хванхе-Намдо); сер. вміст Fe у рудах 54 %.

Марганець. Відомий ряд невеликих родов. марганцевих руд гідротермального, осадового і залишкового типів. Одне з найбільших — родов. Чхорвон (пров. Канвондо). Родов. складене глинисто-серицитовими сланцями, доломітом, вапняками і кварцитами. Рудні тіла потужністю 5-60 см залягають у доломітах. Рудні мінерали — піролюзит і манганодоломіт.

Вольфрам і молібден. Найбільше родов. вольфрамових руд — Манньйон, менші — Кьонсу і Чончхан. На родов. Манньйон кварц-вольфрамітові жили з гніздово-вкрапленим характером зруденіння простежуються в зоні довж. до 4 км і за падінням на 570 м. Сер. потужність жил 1 м. Вміст WO3 0,7-1,0 %. Родов. молібденових руд — Кимган і Пусон. На вольфрам-молібденовому родов. Кимган у гранітах присутні кварцові жили, а також ділянки ґрейзенізованих гранітів з вкрапленістю вольфраміту і молібденіту. На молібденовому родов. Пусон молібденіт приурочений до численних кварцових жил.

Золото. Найбільші золоторудні родов. КНДР — Хольдон, Суан (пров. Хванхе-Пукто), Сонхин (пров. Пхьонан-Намдо), Теюдон, Унсан, Сінньйон (пров. Пхьонан-Пукто). Основні з них — Хольдон і Суан скарнові мідно-золотоносні. Рудні тіла з вкрапленим зруденінням мають пластову, лінзову та трубоподібну форму; простежуються за простяганням на 30-1200 м і за падінням 20-150 м. Потужність їх 0,5-30 м.

Мідь. Осн. родов. мідних руд зосереджені на півночі країни. Найбільші родовища Хвапхьон, Капсан, Саннон. На родов. Хвапхьон скарнові рудні тіла довж. 10,5-150 м і сер. потужністю 1,5 м мають складну стовпо-, лінзо- і жилоподібну форму. На родов. Капсан вкраплене зруденіння приурочене до горизонту доломітів. Рудні тіла довж. 100—200 м, потужністю 1-10 м. Пластові та прожилково-вкраплені руди родов. Саннон приурочені до прошарків турмалінових і кварц-біотитових сланців, поблизу контактів з докембрійськими гранітами. Рудні мінерали — халькопірит, арсенопірит і піротин. Вміст С в рудах 0,4-1,6 %.

Кобальтові руди зустрічаються в комплексних мідно-кобальтових родов. (Саннон) та невеликих самостійних родов. (Хверьон). На родов. Хверьон кварц-кальцит-амфіболові жили містять кобальтвмісні мінерали: арсенопірит, льолінгіт, іноді халькопірит. У зоні окиснення присутній еритрин. Потужність жил 10-90 см, протяжність до 700 м.

Нікель. Відомі невеликі магматичні (Самхе, Пуюндон і ін.) та гідротермальні (Токсан та ін.) родов. нікелевих руд. Родов. Самхе (Хамгьон-Пукто) приурочене до габро-перидотитового масиву юрської доби. Зруденіння (вкраплення, прожилки, гнізда) пов'язане з невеликими шлірами норитів-піроксенітів. Основні рудні мінерали — піротин і халькопірит, рідше пірит. Руди містять також Cu і Co. Співвідношення Ni: Cu=(2-2,5):1. Родов. Токсан (Хамгьон-Намдо) приурочене до дайок габро-діабазів. Мінерали — піротин і інш. сульфіди утворюють вкрапленість і гнізда.

Поліметали. Понад 20 родов. свинцево-цинкових руд сконцентровано на півн.-сході, півночі та центрі країни. Найбільші запаси зосереджені в родов. Комдок і Ноундон пров. Хамгьон-Намдо. Зона зруденіння на Комдок простежується в субширотному напрямі на 9 км. Рудоносні нижньопротерозойські кварцово-слюдяні сланці і кварцити. Рудні тіла (жили, лінзи) мають складні контури. Рудні мінерали в осн. сульфіди. Співвідношення Pb: Zn коливається від 2:1 до 1:5. Попутні компоненти: Ag, Sb, Cd, Bi, Ge, Ga, Au, Cu, Sn.

Магнезит. У КНДР є значні запаси магнезиту (родов. Намге, Іон'ян і Техваяндон). Родов. Намге (пров. Янгандо) має 3 жило- і лінзоподібні тіла; вмісні породи — нижньопротерозойські доломіти. Довжина рудних тіл до 200 м, потужність 50 м. На родов. Іон'ян (пров. Хамгьон-Намдо) рудні тіла — жили протяжністю до 2,5 км при потужності 10 м. Вмісні породи — мармуризовані вапняки і доломіти. На родов. Техваяндон (на півд.-схід від Намге) лінзо- і жилоподібні тіла магнезиту і талькового каменя приурочені до зони порушення в нижньопротерозойських вапняках і доломіті. Протяжність тіл до 2 км при макс. потужності 400—500 м.

Флюорит. Серед числ. родов. флюориту основні Чхонсоктурі (пров. Хванхе-Намдо) і Чунхва-Сандон (пров. Пхьонан-Намдо). На Чхонсоктурі рудні тіла потуж. 1-3 м залягають серед верхньопротерозойських глинистих сланців з прошарками вапняків.

Серед інш. видів неметалічних корисних копалин найзначніші родов.: піриту (Мандок, Пудон та Ільгон), фосфатної сировини (апатиту) Сінпхун і Йон'ю, графіту (Обок і Тонбан), тальку (Тебо, Івон та інш.), бариту (Чхандо), слюди (мусковіту і флогопіту), азбесту, каоліну, алітових сланців, діатомітів і різноманітних буд. матеріалів (вапняки, цементна сировина, цегельні і вогнетривкі глини, кварцові піски, кварцити). Великі кар'єри по видобутку вапняку розташовані поблизу мм. Чхонджін, Пхеньян, Понсан і Хеджу, кварцових пісків — мм. Хамхин, Пхеньян, Хеджу.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати