Кориліс бісмарцький
| Кориліс бісмарцький | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дві самиці бісмарцьких корилісів
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Loriculus tener Sclater, 1877 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кори́ліс бісмарцький[2] (Loriculus tener) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Раніше вважався підвидом золотолобого кориліса. однак був визнаний окремим видом[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 10 см. Забарвлення переважно зелене. На шиї яскраво-червона пляма. Дзьоб чорний, очі жовті. У самців нижня частина спини жовтувато-зелена, хвіст жовтий. У самиць щоки мають блакитнуватий відтінок. У молодих птахів плями на горлі відсутні, очі і дзьоб у них коричневі.
Поширення і екологія ред.
Бісмарцькі кориліси мешкають на островах Нова Британія і Нова Ірландія, а також на інших дрібних островах архіпелагу Бісмарка. Вони переважно живуть у вологих рівнинних тропічних лісах поблизу узбережжя. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Уникають гірських тропічних лісів, хоча іноді трапляються на висоті до 500 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Бісмарцькі кориліси зустрічаються парами або зграйками по 4 птаха. Живляться плодами, квітками, бруньками, доповнюють свій раціон дрібними личинками. Гніздяться в дуплах. В кладці від 3 до 4 птахів.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників. популяція бісмарцьких корилісів становить від 10 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Loriculus tener.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ N.J. Collar. Taxonomic notes on some insular Loriculus hanging-parrots. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 127 (2), ss. 97–107, 2007 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |