Копус Олександр Олегович

Олександр Копус
Копус Олександр Олегович
Олександр Копус; Копус Олександр Олегович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	1999; м. Вишгород, Київська область, Україна
Смерть	7 березня 2022; с. Мощун, Бучанський район, Київська область, Україна
Національність	українець
Псевдо	«Віскі»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Копус Олександр Олегович — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копус.

Життєпис

Народився в 1999 році у місті Вишгороді на Київщині. Вже дорослим мешкав в селі Козаровичах Київській області, працював експедитором.

У 2018 році був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. Перші п'ять місяців проходив службу у військовій частині в селі Шипинці на Хмельниччині. В подальшому підписав трирічний контракт та потрапив до складу 72 ОМБр.

У 2020 році, під час виконання бойового завдання, отримав поранення. Російське вторгнення в Україну розпочалося за 5 днів до завершення контракту. Разом зі співслужбовцями брав участь у бойових діях на Київщині.

Загинув у ніч з 6 на 7 березня 2022 року поблизу села Мощун в Бучанському районі. Під час наступу ворога міномет М120-15 «Молот» не витримав навантаження і його розірвало. Олександру, який разом з побратимами перебував біля міномету, відірвало ноги та він помер^[1].

Родина

Разом з дружиною Юлією виховував двох доньок. Молодша Валерія народилася в грудні 2021 року.

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

↑ leralauda (14 жовтня 2022). Ми прийшли не вмирати, а захищати. Історії вшанування трьох захисників. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.

Джерела

Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ralauda (14 жовтня 2022). Ми прийшли не вмирати, а захищати. Історії вшанування трьох захисників. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.

[1]