Копилов Василь Данилович
Василь Данилович Копилов (15 червня 1921 — 1 квітня 1966) — командир мотострілецького відділення 178-ї танкової бригади (10-й танковий корпус, 40-а армія, Воронезький фронт), сержант, Герой Радянського Союзу (1944).
| Копилов Василь Данилович | |
|---|---|
| Народився |
15 червня 1921 Мраково, СРСР |
| Помер |
1 квітня 1966 (44 роки) Челябінськ, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Успенське кладовище (Челябінськ)d |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | сержант |
| Нагороди |
   |
Біографія ред.
Василь Данилович Копилов народився 15 червня 1921 року в селі Мраково Кугарчинського району Башкортостану в селянській родині.
Росіянин. Закінчив 6 класів. Працював бухгалтером в Зілаїрському зернорадгоспі (Башкортостан).
Призваний в Червону Армію в листопаді 1939 року Баймакським райвійськкоматом Башкирської АРСР. У боях Другої світової війни з серпня 1941 року. Воював на Західному, Південно-Західному, Воронезькому фронтах. Був поранений.
Командир мотострілецького відділення 178-ї танкової бригади (10-й танковий корпус, 40-а армія, Воронезький фронт) комсомолець сержант Копилов В.Д. особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро.
Після війни Копилов В.Д. демобілізований. Жив і працював у місті Челябінську. Помер 1 квітня 1966 року. Похований у Челябінську на Успенському (Цинковому) кладовищі[1].
Подвиг ред.
«23 вересня 1943 року В. Д. Копилов у числі перших уплав подолав Дніпро біля українського хутора Монастирок (нині в межі селища міського типу Ржищів Кагарлицького району Київської області). Підрозділ, в якому перебував відважний командир відділення, за дві доби відбив три атаки противника. Проти жменьки радянських бійців гітлерівцями було кинуто чотири танки, дві штурмових гармати і до батальйону піхоти. Одне штурмове знаряддя особисто знищив сержант Василь Копилов. На полі бою залишилося сімдесят два поранених і сорок сім убитих нацистів».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками сержантові Копилову Василю Даниловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2356)[2].
Нагороди ред.
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (10.01.1944);
- орден Леніна (10.01.1944);
- орден Червоної Зірки (27.07.1943);
- медалі.
Пам'ять ред.
- На честь Героя Радянського Союзу Копилова Василя Даниловича названо вулицю у мікрорайоні Молодіжному села Мраково Республіки Башкортостан.
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Несокрушимые. — Уфа, 1985.
- Славные сыны Башкирии. — Уфа, 1979, кн. 4.
- Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов — т. 3. З-К. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-064-7.
Примітки ред.
- ↑ Копилов Василь Данилович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1 (рос.)