Копа́лочка[1]— кустарні вила-лопата для полегшення копання городу на присадибній ділянці. Виконується самостійно садоводом-аматором.

Зовнішній вигляд. Варіант

Призначення ред.

Для полегшення ручної ґрунтообробки на присадибній ділянці, в саду, на власному невеликому городі.

Трапляються випадки, коли застосування техніки для обробітку ґрунту на присадибній ділянці є неможливим чи небажаним (малі розміри, коріння садових дерев, проходження кабелів, складна конфігурація ділянки). В таких випадках обробіток ґрунту проводять лопатою, сапою і граблями, що досить важко фізично для людей похилого віку чи тих, хто має певні вади здоров'я.

Винахідники-аматори роблять різноманітні пристосування, щоб полегшити важку фізичну працю. Щоб людина із незначними фізичними даними мала змогу виконувати великий обсяг робіт, і при цьому менше втомлюватися.

Виготовлення ред.

 
 
  • 1. Виміряти відстань від згину ліктя людини[2] до землі — це довжина ручки інструмента[3].
  • 2. Для жінок, людей похилого віку ширина вил 20-25 см, а для фізично міцної людини до 90 см. Відповідно, кількість зубців нарощується пропорційно, відстань дотримується, зубці підварюються симетрично[4].
  • 3.Кількість «зубів» набирається так, щоб між ними було 5-7 см. Ретельно обварити місця з'єднань. Для міцності паралельно труби можна проварити ще катанку 6 мм, щоб посилити кріплення зубців.
  • 4. Процес подальшого виготовлення і більш детальні ескізи з розмірами і поясненнями містяться на сайті usik64.at.ua/publ/instrument_svojimi_rukami_kopalochka/1-1-0-9 [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.].

Принцип роботи ред.

  • Звісно, що увіткнути гострі вила в ґрунт певної щільності вимагає менших зусиль, аніж у такий самий ґрунт увіткнути заступ. Проте звичайними непідготованими вилами важко здійснити виймання землі
  • Принцип роботи інструмента полягає у тому, що штучно створюється великий важіль із коротким плечем знизу і довгим плечем зверху. Навантаження працівник створює на точку опори, що знаходиться біля самого робочого інструмента, тим самим навантаження на м'язи рук і спини набагато менше, ніж при роботі лопатою і плоскими вилами.
  • Окрім того, після кожного перевертання землі лопатою витрачається частина енергії на підйом інструмента з землею на ньому і на кидання. Копалочка не перевертає землю і не підіймається, а «підтягується» без відриву від ґрунту.
  • Зручно застосовувати копалочку в комплексі з мотоблоком чи мотокультиватором[5]. Тоді мотоблоком культивуються значні площі, а де неможливо проїхати (кути ділянки, обнесені парканом, між парканом і кущами чи садовими деревами) — додаткова обробка виконується копалочкою.
  • Якщо перевертання шару землі все ж є необхідним, лопатою по зірваному копалочкою ґрунту перевернути цю ділянку набагато простіше. Також це можна зробити плужком чи мотикою.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Назва не догма. Так почав називати інструмент один з його винахідників. Поширилося інтернетом.
  2. Працівника, хто буде копати
  3. Скажімо, до згину ліктя від землі у Вас вийшов 1 метр. Цей метр розбити на 40 см товщої труби 3/4" знизу і 1/2" 60 см зверху.
  4. Відповідно і матеріал: якщо інструмент для слабкої людини, зубці варяться з арматури-напівперіода 0,8-1,0 см, потужніший інструмент — зубці 1,2-1,6 см
  5. Особливо, якщо на мотоблоці немає задньої передачі

Посилання ред.