Відкрити головне меню
Густа контактна мережа в тролейбусному парку Сієтла

Контактна мережа тролейбуса — технічне спорудження інфраструктури тролейбусу, що слугує для передачі електроенергії з тягових підстанцій на електрорухомий склад.

Для електропостачання тролейбусів застосовується повітряна контактна мережа.

Зміст

Габарити та розміриРедагувати

В Україні[1] висота контактних проводів над рівнем дорожнього покриття прийнята 5,8 м.

Допускаються зменшення висоти підвішування контактних проводів над рівнем дорожнього полотна:

  • всередині будівель тролейбусних парків — до 5,2 м,
  • у воротах будівель тролейбусних парків — до 4,7 м,
  • під новими або реконстрйованими штучними спорудами — до 4,4 м,
  • під новими або реконстрйованими штучними спорудами — до 4,2 м.

Необхідно дотриманням вимог плавної зміни висоти підвішування контактних дротів.

Відстань між дротами різної полярності складає 520 мм.

Електричні параметриРедагувати

Номінальна напруга контактної мережі тролейбуса в Україні складає 550 В постіного струму, як і в більшості тролейбусних систем світу. Допускається відхилення в межах +10/-15%

Ізоляція контактної мережі виконується подвіною. Випробувна напруга складає 5 кВ.

Дріт позитивної полярності розташовується з правого боку за рухом, а негативної — з лівої.

БудоваРедагувати

 
Поперечний переріз контактного дроту

На відміну від контактної мережі рейкового транспорту, контактна мережа тролейбуса — дводротова. У зв'язку з цим вона має велику складність і велике навантаження на опори. Крім того потрібна організація спеціальних перетинів як в переїзді через трамвайну, так і через іншу тролейбусну лінію. У місцях повороту повинно бути досить плавне закруглення для зменшення бічного навантаження на контактний дріт і запобігання сходу струмоприймачів.

Основними елементами контактної мережі є:

  • Опори і опорні конструкції
  • Контактні підвіски
  • Арматура та спецчастини
  • Контактні дроти
  • Живлячі і підсилюючі дроти

Для тролейбусної контактної мережі в Україні найчастіше використовують дріт марки МФ-85 (мідний фасонний перерізом 85 мм²), як і в інших пострадянських країнах. Анологічні дроти, але з іншим маркуванням, використовують і по всьому світу.

Несучі спорудиРедагувати

Несучими спорудами для контактної мережі можуть слугувати як опори, розраховані на вагу контактної мережі, так і стіни будівель і т.ін. Можуть використовуватися залізобетонні або металеві опори різних видів, які можуть також служити опорами вуличного освітлення. Кріплення контактної підвіски до стін будинків здійснюється з використанням шумогасників.

Види підвіски контактної мережіРедагувати

Проста некомпенсована підвіскаРедагувати

Напівжорстка підвіска. Буває на гнучких поперечках (рисунок) та кронштейнах. Відстань між опорами 25-30 м

 

1 — контактний дріт; 2 — поперечний трос, 3 — опора, 4 — хомут, 5 — 1-й ізолятор; 6 — 2-й ізолятор

Переваги:

  • простота влаштування та обслуговування.

Недоліки:

  • погана пружність мережі
  • відсутність компенсації зміни натяжіння дротів від перепаду температур
  • нормативна швидкість руху 40 км/год.

Вузол підвішування дротів пи простій підвісці

 

1 — підвіс неізольований двоплечий (ПНД), 2 — місце кріплення зажиму контактного дроту; 3,4 — ізолятор

Поперечно-ланцюгова некомпенсована підвіскаРедагувати

Підвіска є рзвитком простої. Необхідна для підвішування більше ніж двох ліній або важких спецчастин, щоб зберегти нормативну висоту мережі над рівнем дороги. Відстань між опорами 25-30 м

Повздовжньо-ланцюгова підвіскаРедагувати

Буває на гнучких поперечках або кронштейнах (рисунок). Може виконуватися напівкомпенсованою і некомпенсованою. Відстань між опорами 40-45 м

 

1 — контрфорса (відтяжка); 2 — кронштейн; 3 — поздовжній трос; 4 — контактний дріт

Переваги:

  • хороша пружність, що покращує контакт та зменшує знос дротів та вставок струмоприймачів
  • більша допустима швидкість руху (60 км/год),
  • менша кількість опор

Недоліки:

  • складність монтажу та обслуговування.

Підвіска на кривихРедагувати

Підвіска на кривих ділянах вконується, як правило простою або поперечно-ланцюговою.  

Маятникова підвіскаРедагувати

Відстань між опорами 25-30 м

 

Переваги:

  • дозволяє виключити як сезонні регулювання натягу контактних проводів, так і складні механізми стабілізації натягу.
  • забезпечує гарну пружність контактної мережі.

Недоліки:

  • складність монтажу та обслуговування.

Полігонна підвіскаРедагувати

Підвіска, у якої поперечки кріпляться до опор чи споруд через розгалуджену мережу додаткових тросів, що утворюють багатокутники (полігони) у горизонтальні площині.

Спецчастини контактної мережіРедагувати

До спеціальних частин контактної мережі відносяться:

ПосиланняРедагувати