Конституційна Рада Казахстану

Конституційна Рада Республіки Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы Конституциясының Кеңесі; рос. Конституционный Совет Республики Казахстан) — колективний орган конституційного контролю у Казахстані.

Конституційна Рада Республіки Казахстан
каз. Қазақстан Республикасы
Конституциясының Кеңесі
рос. Конституционный Совет Республики Казахстан
Верховный суд Казахстана 2017.jpg
Будівля Конституційної Ради Казахстану
Вид Конституційний суд
Юрисдикція Казахстан Казахстан
Заснований 29 грудня 1995 року
Мови діловодства казахська, російська
Склад 2 судді і Голова призначаються Президентом Казахстану, 2 судді Сенатом Парламенту, 2 судді Мажилісем Парламенту, екс-Президенти Казахстану
Правомочний згідно Конституція Казахстану
Голова Мамі Кайрат
На посаді з 11 грудня 2017 року
Розташування Нур-Султан, Казахстан, вул. Д. Кунаєва, будинок 39
www.ksrk.gov.kz

ОписРедагувати

Конституційна Рада Казахстану складається з 7 членів. Голова і два члена Конституційної Ради призначаються Президентом, по два члена відповідно Сенатом таМажилісом строком на 6 років. Довічними членами Конституційнї Ради є екс-президенти республіки.

Чинний голова — Кайрат Мамі.

Рада передбачена Конституцією Казахстану 1995 року і прийшла на зміну Конституційному суду Казахстану. На рішення Конституційної Ради в цілому або у його частини можуть бути внесені заперечення Президента Республіки, які долаються двома третинами голосів від конституційного числа членів Конституційної Ради (стаття 73 Конституції Казахстану). Поправками до Конституції 2017 року право заперечення Президента скасоване.[1]

Звертатися до Конституційної Ради може Президент, Голова Сенату, Голова Мажиліса, не менш ніж 20 % від депутатів Парламенту, Прем'єр-міністр (стаття 72 Конституції), суд (стаття 78 Конституції — тільки у разі порушення певним нормативно-правовим актом закріплених Конституцією прав та свобод людини і громадянина).

ПовноваженняРедагувати

Конституційна Рада уповноважена згідно зі статтею 72 Конституції Казахстану:

  • перевіряти правильність проведення виборів Президента Республіки, депутатів Парламенту та проведення республіканського референдуму;
  • перевіряти відповідність Конституції прийнятих Парламентом законів до їх підписання Президентом;
  • перевіряти відповідність Конституції прийнятих Парламентом та його Палатами постанов;
  • перевіряти відповідність Конституції міжнароднх договорів до їхньої ратифікації;
  • давати офіційне тлумачення норм Конституції;
  • давати висновок про дотримання процедури звільнення або усунення з посади Президента (для цього не потрібно щоб хтось звертався до Ради — стаття 47 Конституції).
  • давати висновок при прийнятті поправок у Конституцію

Голови Конституційної РадиРедагувати

  1. Юрій Ким (1996—2000)
  2. Юрій Хитрин (2000—2004)
  3. Ігорь Рогів (2004—2017)
  4. Кайрат Мамі (2017—н.у.)

Діяльність РадиРедагувати

20 червня 2000 року Конституційна Рада Казахстану видала офіційне тлумачення пункту 5 статті 42 Конституції Казахстану. Згідно цьому пункту, одна і та ж сама особа не має права займати посаду Президента понад двох строків підряд. Конституційна Рада ухвалила:

Дане конституційне положення не поширюється на особу, яка здійснювала повноваження Президента Казахської РСР і Республіки Казахстан до обрання його на цю посаду 10 січня 1999 року у відповідності з Конституцією Республіки 1995 року.[2]

6 січня 2011 року Сенат (верхня палата парламенту) Казахстану на пленарному засіданні підтримала звернення депутатів до Глави держави Нурсултану Назарбаєву про призначення ним проведення республіканського референдуму щодо продовження його президентських повноважень до кінця 2020 року.[3]

6 січня Нурсултан Назарбаєв підписав указ «Про відхилення пропозиції Парламенту Республіки Казахстан про винесення на республіканський референдум змін і доповнень у Конституцію Республіки Казахстан». Тим не менш ряд депутатів висловили думку про необхідності подолання президентського вето на проведення референдуму. 14 січня парламент Казахстану одноголосно (106 депутатів мажиліса і 44 депутатів сенату) прийняли поправки у Конституцію країни, які передбачали продовження повноважень Нурсултана Назарбаева шляхом референдуму до 2020 року, однак Президент не підписав закон про прийняття даних поправок і 17 січня направив їх на розгляд у Конституційну Раду Казахстану. 24 січня на слуханні у Конституційній Раді в підтримку проведення референдуму виступили глава міністерства юстиції Рашид Тусупбеков, голова Верховного Суду Мусабек Алимбеков, віце-міністр закордонних справ Кайрат Омаров, Уповноважений з правав людини у Казахстані Аскар Шакиров, директор Інституту правових досліджень і аналізу Аскар Гусманов та Президент Союзу адвокатів Республіки Ануар Тугел.[4][5][6][7] Єдиним противником опинилася виконавчий директор Суспільного фонду «Хартія з правав людини» Жемис Турмагамбетова.[8]

31 січня Конституційна Рада Казахстану визнала закон про зміну виборів. на референдум неконституційним.[9][10] У цей же день, виступаючи зі зверненням до народу країни, Президент Казахстану погодився з рішенням Конституційної Ради та запропонував провести дострокові президентські вибори.[11]

25 лютого 2015 року Конституційна Рада за зверненням Нурсултана Назарбаєва, у зв'язку з можливими достроковий виборами Президента, прийняла нормативну постанову про те, що норми Конституції «слід розуміти таким чином, що Президент Республіки Казахстана має виняткове право одноосібно призначати позачергові президентські вибори. Конституція Республіки не передбачає будь-які умови і обмеження при прийнятті Главою держави рішення про призначення позачергових президентських виборів», «при прийнятті рішення про призначення таких виборів підлягає обліку передбачене пунктом 3 статті 41 Конституції Республіки Казахстан правило про неприпустимість збігу строків виборів Президента Казахстану з виборами нового складу Парламенту Республіки».[12][13]

23 квітня 2019 року Касим-Жомарт Токаєв звернувся у Конституційну Раду з метою з'ясуванням чи зараховується в строк проживання у Казахстані кандидата час його роботи у закордонних установах Республіки та міжнародних організаціях, у зв'язку з участю у Президентський виборах 2019 року[14]. 25 квітня Конституційна Рада ухвалила, що у п'ятнадцятирічний строк проживання зараховуються і періоди проживання за межами Казахстану громадян, які відносяться до персоналу дипломатичної служби Республіки Казахстан, а також прирівняні до них особи, що були направлені у міжнародні організації.[15]

ЛітератураРедагувати

  • Хитрин ЗАГИНУ. Конституційна Рада Республіки Казахстан: особливості статусу та шляхи підвищення ефективності її діяльності «Конституційне правосуддя» № 4(14) 2001-1(15) 2002
  • Конституційна Рада Республіки Казахстан «Конституційне правосуддя» № 2(12) 2001

ПриміткиРедагувати

  1. Конституция Республики Казахстан — Официальный сайт Президента Республики Казахстан. Akorda.kz. Процитовано 2019-05-30. 
  2. Об официальном толковании пункта 5 статьи 42 конституции Республики Казахстан — Постановление Конституционного совета РК от 20 июня 2000 года
  3. Сенат поддержал обращение к Назарбаеву об изменениях в Конституцию по референдуму. ИА Новости-Казахстан. 6 января 2011. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 28 марта 2011. 
  4. Президент РК Н. Назарбаев отклонил предложение Парламента о вынесении на республиканский референдум изменений и дополнений в Конституцию РК. Казинформ. 7 января 2011. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 28 марта 2011. 
  5. Мажилисмены намерены преодолеть отказ Назарбаева от проведения референдума. ИА Новости-Казахстан. 10 января 2011. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 28 марта 2011. 
  6. Парламент разрешил определить будущее Назарбаева на референдуме. Lenta.ru. 14 января 2011. Процитовано 2 апреля 2011. 
  7. Конституционный совет принял в производство Обращение Президента РК по поправкам в Конституцию, принятым Парламентом 14 января. Казинформ. 17 января 2011. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 28 марта 2011. 
  8. КС заслушал экспертов по вопросу законности референдума. ИА Новости-Казахстан. 24 января 2011. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 28 марта 2011. 
  9. Конституционный совет Казахстана признал незаконным продление полномочий Нурсултана Назарбаева. Российская газета. 31 января 2011. Процитовано 28 марта 2011. 
  10. Нормативное постановление Конституционного Совета РК от 31 января 2011 года № 2 «О проверке Закона Республики Казахстан «О внесении изменения и дополнения в Конституцию Республики Казахстан» на соответствие Конституции Республики Казахстан». Архів оригіналу за 2012-05-23. Процитовано 22 мая 2012. 
  11. Дана Мухамеджан. (31 января 2011). Нурсултан Назарбаев предложил провести досрочные президентские выборы. Vesti.kz. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 28 марта 2011. 
  12. Для назначения выборов Президента в 2015 году нет никаких законодательных ограничений. Литер. 25 февраля 2015. Архів оригіналу за 2015-02-25. Процитовано 25 февраля 2015. 
  13. Конституционный Совет Казахстана принял нормативное постановление. Хабар. 25 февраля 2015. Архів оригіналу за 2015-02-25. Процитовано 25 февраля 2015. 
  14. Токаев обратился в Конституционный Совет за разъяснением требования к кандидату в президенты
  15. Конституционный совет ответил на обращение Токаева о возможности его участия в выборах