Конкурентні прямі

в геометрії кілька прямих або кривих, що перетинаються в одній точці

Конкурентні прямі — прямі на площині або у просторі вищих вимірів, що перетинаються в єдиній точці.

Прямі A, B і C перетинаються в Y.

Сукупність усіх прямих, що проходять через точку, називається пучоком, а спільна точка їх перетину — вершиною пучка.

У будь-якому афінному просторі (включаючи евклідів простір) множина прямих, паралельних даній прямій (з однаковим напрямоком) також називається пучком, а вершина кожного пучка паралельних прямих є окремою точкою на нескінченності; врахування цих точок створює проєктивний простір, в якому кожна пара прямих має перетин.

Приклади

ред.

Трикутники

ред.

У трикутнику є чотири основні типи множин паралельних ліній: висоти, бісектриси кутів, медіани, та перпендикулярні бісектриси:

  • Висоти трикутника виходять від кожної вершини і перетинають протилежну сторону під прямим кутом. Точка, де перетинаються три висоти, є ортоцентром.
  • Бісектриси кутів — це промені, що виходять з кожної вершини трикутника і ділять відповідний кут навпіл. Всі вони перетинаються в центрі вписаного кола.
  • Медіани з'єднують кожну вершину трикутника з серединою протилежної сторони. Три медіани перетинаються в центроїді.
  • Перпендикулярні бісектриси — це лінії, що виходять із середин кожної сторони трикутника під кутом 90 градусів. Три перпендикулярні бісектриси перетинаються в центрі описаного кола.

Існують інші множини ліній, пов'язані з трикутником, які також є конкурентними. Наприклад:

  • Будь-яка медіана (яка обов'язково є бісектрисою площі трикутника) конкурентна з двома іншими бісектрисами площі, кожна з яких паралельна стороні[1].
  • Клівер трикутника — це відрізок, який ділить периметр трикутника навпіл, і один кінець якого знаходиться в середині однієї з трьох сторін. Три клівери перетинаються в центрі кола Шпікера[en], яке є вписаним колом середнього трикутника.
  • Спліттер[en] трикутника — це відрізок, один кінець якого знаходиться в одній з трьох вершин трикутника і ділить периметр навпіл. Три спліттера перетинаються в точці Наґеля трикутника.
  • Будь-яка лінія, яка ділить площу трикутника та його периметр навпіл, проходить через центр вписаного кола, і в кожному трикутнику є одна, дві або три такі лінії[2]. Таким чином, якщо їх три, вони перетинаються в центрі вписаного кола.
  • Точка Тері[en] трикутника — це точка перетину прямих, що проходять через вершини трикутника перпендикулярно до відповідних сторін першого трикутника Брокара[en] цього трикутника.
  • Точка Шиффлера[en] трикутника — це точка перетину ліній Ейлера чотирьох трикутників: цього трикутника та трьох трикутників, кожен з яких має дві спільні з ним вершини і центр вписаного кола як третю вершину.
  • Точки Наполеона та їх узагальнення є конкурентними точками. Наприклад, перша точка Наполеона є точкою перетину трьох ліній, кожна з яких проходить від вершини до центроїда рівностороннього трикутника, побудованого на зовнішній стороні трикутника, протилежній цій вершині. Узагальненням цього поняття є точка Якобі[en].
  • Точка де Лоншама[en] — точка перетину кількох прямих з лінією Ейлера.
  • Три лінії, кожна з яких утворена побудовою зовнішнього рівностороннього трикутника на одній зі сторін вихідного трикутника та з'єднанням нової вершини з протилежною вершиною вихідного трикутника, є конкурентними в точці, яка називається першим ізогональним центром. У випадку, коли вихідний трикутник не має кута більше 120°, ця точка також є точкою Ферма.
  • Точка Аполлонія — це точка перетину трьох прямих, кожна з яких сполучає точку дотику кола, до якого дотикається з внутрішнього боку зовнівписане коло трикутника, з протилежною вершиною трикутника.

Чотирикутники

ред.
  • Дві бімедіани чотирикутника (відрізки, що з'єднують середини протилежних сторін) і відрізок, що з'єднує середини діагоналей, є конкурентними та поділяються навпіл точкою перетину[3]:p.125.
  • В описаному чотирикутнику, чотири бісектриси кута перетинаються в центрі вписаного кола[4].
  • Опис інших конкурентних ліній описаного чотирикутника наведено тут.
  • У вписаному чотирикутнику, чотири відрізки лінії, кожен з яких перпендикулярний до однієї сторони та проходить через середину протилежної сторони, є конкурентними[3]:p.131[5]. Ці відрізки лінії називаються англ. maltitudes[6], що є абревіатурою для висоти середньої точки (англ. midpoint altitude). Їх спільна точка називається антицентром.
  • Опуклий чотирикутник є зовні-описаним тоді і тільки тоді, коли існує шість конкурентних бісектрис кутів: бісектриси внутрішніх кутів, які відповідають двом протилежним вершинам, бісектриси зовнішніх кутів, які відповідають двом іншим вершинам, і бісектриси зовнішніх кутів, утворених в точках перетину продовження протилежних сторін.

Шестикутники

ред.
  • Якщо послідовними сторонами циклічного шестикутника є a, b, c, d, e, f, то три головні діагоналі перетинаються в одній точці тоді і тільки тоді, коли ace = bdf[7].
  • Якщо шестикутник має вписаний конічний перетин, то за теоремою Бріаншона його головні діагоналі є конкурентними.
  • Конкурентні прямі виникають у дуальній теоремі Паппа.
  • Якщо для кожної сторони циклічного шестикутника продовжити суміжні сторони до їх перетину, то з зовнішнього боку цієї сторони утворюється трикутник. Тоді відрізки, що з'єднують центри описаних кіл протилежних трикутників, є конкурентними[8].

Правильні многокутники

ред.
  • Якщо правильний многокутник має парну кількість сторін, діагоналі, що з'єднують протилежні вершини, перетинаються в центрі многокутника.

Кола

ред.

Еліпси

ред.
  • Усі бісектриси площі та бісектриси периметра еліпса конкурентні в центрі еліпса.

Гіперболи

ред.
  • У гіперболі Гіпербола (математика) конкурентними є: (1) коло, що проходить через фокуси гіперболи з центром у центрі гіперболи; (2) кожна з дотичних до гіперболи у вершинах; і (3) будь-яка з асимптот гіперболи.
  • Так само є конкурентними: (1) коло з центром у центрі гіперболи, яке проходить через вершини гіперболи; (2) будь-яка директриса; і (3) будь-яка з асимптот.

Чотиригранники

ред.

Алгебра

ред.

Згідно з теоремою Кронекера-Капеллі, система рівнянь є сумісною[en] тоді і тільки тоді, коли ранг матриці коефіцієнтів[en] дорівнює рангу розширеної матриці (матриці коефіцієнтів, доповненої стовпчиком з точками перетину), і система має єдиний розв'язок тоді і тільки тоді, коли цей загальний ранг дорівнює кількості змінних. Отже, з двома змінними на площині, k прямих, асоційованих з множиною k рівнянь, є конкурентними тоді і тільки тоді, коли ранг k × 2 матриці коефіцієнтів і ранг розширеної k × 3 матриці дорівнюють 2. У цьому у випадку лише два з k рівнянь незалежні[en], і точку перетину можна знайти, розв'язуючи будь-які два взаємно незалежні рівняння одночасно для двох змінних.

Проєктивна геометрія

ред.

У проективній геометрії у двох вимірах конкурентність є дуальною колінеарності; у трьох вимірах конкурентність є дуальною компланарності.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Dunn, J. A., and Pretty, J. E., "Halving a triangle, " Mathematical Gazette[en] 56, May 1972, 105—108.
  2. Kodokostas, Dimitrios, "Triangle Equalizers, " Mathematics Magazine[en] 83, April 2010, pp. 141—146.
  3. а б Altshiller-Court, Nathan (2007) [1952], College Geometry: An Introduction to the Modern Geometry of the Triangle and the Circle (англ.) (вид. 2nd), Courier Dover, с. 131, 137—8, ISBN 978-0-486-45805-2, OCLC 78063045
  4. Andreescu, Titu and Enescu, Bogdan, Mathematical Olympiad Treasures, Birkhäuser, 2006, pp. 64–68.
  5. Honsberger, Ross (1995), 4.2 Cyclic quadrilaterals, Episodes in Nineteenth and Twentieth Century Euclidean Geometry, New Mathematical Library (англ.), т. 37, Cambridge University Press, с. 35—39, ISBN 978-0-88385-639-0
  6. Weisstein, Eric W. Maltitude(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
  7. Cartensen, Jens, «About hexagons», Mathematical Spectrum 33(2) (2000—2001), 37-40.
  8. Nikolaos Dergiades, «Dao's theorem on six circumcenters associated with a cyclic hexagon», Forum Geometricorum 14, 2014, 243—246. http://forumgeom.fau.edu/FG2014volume14/FG201424index.html
  9. Leung, Kam-tim; and Suen, Suk-nam; «Vectors, matrices and geometry», Hong Kong University Press, 1994, pp. 53-54

Посилання

ред.