Відкрити головне меню

Іван Іванович Конділенко (21 травня 1919, село Велике Мішкове, тепер Амвросіївського району Донецької області — 18 жовтня 1993, місто Київ) — український радянський науковець, фізик, голова правління товариства «Знання» Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ у 1971—1981 р. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1967). Член-кореспондент Академії наук України (20.12.1967).

Конділенко Іван Іванович
Конділенко Іван Іванович.tif
Народився 21 травня 1919(1919-05-21)
Велике Мішкове
Помер 18 жовтня 1993(1993-10-18) (74 роки)
Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч
Вчене звання Доктор фізико-математичних наук
Науковий ступінь Член-кореспондент Академії наук України
Нагороди Орден «Знак Пошани» Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

Освіта вища. У 1941 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету. Переддипломну практику проходив у Ленінграді в Державному оптичному інституті. У 1941 році блискуче захистив дипломну роботу та одержав направлення до аспірантури.

З липня 1941 р. — служба у Червоній армії. Учасник радянсько-німецької війни з 1942 року. Служив у артилерійських частинах, з грудня 1942 року був начальником артилерійської майстерні 12-го окремого зенітного артилерійського дивізіону ППО Резерву Головного командування 2-го Прибалтійського фронту.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945—1946 р. — служба в Головному артилерійському управлінні Радянської армії.

У 1946 році — демобілізований і зарахований до аспірантури фізичного факультету Київського університету.

У 1950 році успішно захистив кандидатську дисертацію «Люмінесценція і поглинання розчинів солей талію». Працював старшим викладачем кафедри експериментальної фізики Київського державного університету.

У 1951—1963 р. — завідувач кафедри експериментальної фізики Київського державного університету.

У 1963—1972 р. — декан радіофізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1963—1981 р. — завідувач кафедри нелінійної оптики Київського державного університету. У 1965 році на об'єднаному засіданні вчених рад Інституту фізики і напівпровідників захистив докторську дисертацію «Вплив умов збудження і фізичного стану середовища на інтенсивність спектрів комбінаційного розсіювання світла».

У 1970—1978 р. — голова правління товариства «Знання» Української РСР.

Опублікував більш ніж 260 наукових праць та монографій.

Сфера наукових досліджень: молекулярна спектроскопія, квантова електроніка, фізика твердого тіла, нелінійна оптика. Фундатор української наукової школи зі спектроскопії комбінаційного розсіювання світла.

ЗванняРедагувати

  • старший технік-лейтенант

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.