Вікіпедія

Конвергентна педагогіка

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Конверге́нтна педаго́гіка — це напрямок педагогіки, що вивчає інтегративні явища в навчальному процесі, які виникають при конвергенції (зближенні) елементів формальної та неформальної освіти задля побудови цілісної системи взаємодії репрезентантів освітніх послуг з їх бенефіціарами.

Поява термінів «конвергенція» та «конвергентність» наприкінці 20 століття пов'язана з ім'ям іспанського соціолога Мануеля Кастельса[1][2].

Після чого ця термінологія широко застосовувалася в різних галузях науки, перш за все технічного (технологічна конвергенція) і соціологічного напрямку (політологія), широко застосовувалась в економічних дослідженнях, надалі адаптувалася під гуманітарну галузь (мовознавство та педагогіка)[3].

Принципи конвергентної педагогіки

ред.
  • переосмислення ролевих функцій учасників навчального процесу;
  • переформатування змісту освіти;
  • орієнтованість на розвиток soft skills;
  • сконцентрованість на ергономічності процесу навчання;
  • рефлексивне сприйняття результатів навчання.

Напрямок конвергентної педагогіки виник як логічне продовження освітніх тенденцій міжпредметних зв'язків та інтегративних технологій в освіті.

Термін «конвергенція» був запозичений з інших наукових галузей (інженерія, історіографія, мовознавство, політологія, економіка тощо).

Під конвергенцією в педагогіці розуміють зближення різних компонентів (освітніх матеріалів, методик, практичного інструментарію) навколо провідної ідеї (теми). Від того, наскільки широким є «арсенал» педагога, залежить рівень його майстерності та результативність навчання.

Конвергентна педагогіка в дослідженнях українських науковців

ред.

В. Федорець вказує на недостатню вивченість напрямку конвергентної педагогіки, але розкриває власне розуміння цього терміну:

«У науковій педагогічній літературі, а також у дослідженнях гуманітарного напряму методологічно і практично орієнтовану проблематику вивчення компетентності як складного, системного, конвергентного (у розумінні такого, що зближує, інтегративного, консолідуючого), глобального, багатомірного, поліфункціонального, антропокультурного феномену сучасного технологічно, економічно, інформаційно спрямованого світу розкрито недостатньо»[4].

Н. Сулаєва, досліджуючи доцільність використання конвергентних підходів в навчанні майбутніх фахівців освіти, констатує:

«Конвергентність формальної педагогічної освіти студентів психолого-педагогічного факультету ПНПУ імені В. Г. Короленка з неформальною мистецькою освітою в художньо-творчих колективах має потужний вплив на якість підготовки майбутніх фахівців освітньої галузі. Це увиразнюється у вдосконаленні ключових компетентностей, з-поміж яких виокремлюються: обізнаність і самовираження у сфері культури; соціальна та громадянська компетентності; спілкування державною мовою»[5].

Конвергентна педагогіка в Україні

ред.

В українському науково-освітянському середовищі цей напрямок представлений  науковими дослідженнями[6][7][8][9], семінарами практичного спрямування (наприклад, семінар «Конвергентність в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти»[10]) та громадськими об'єднаннями педагогів, що здійснюють свою практичну діяльність за принципами конвергентної педагогіки  (ГО «ФЕДЕРАЦІЯ КОНВЕРГЕНТНОЇ ПЕДАГОГІКИ»).

Громадська організація «ФЕДЕРАЦІЯ КОНВЕРГЕНТНОЇ ПЕДАГОГІКИ» заснована у грудні 2019 року, її очолює Широкова Віра Геннадіївна. За час свого існування діяльність організації спрямована на впровадження принципів конвергентної педагогіки у різні сфери освіти та організацію практично-методичних заходів різного рівня (фестивалі, конференції, семінари, тренінги).

Примітки

ред.
  1. ↑ Кастельс, М. (2007). Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства = Пер. з англ (українською) . Київ: К. : Ваклер, 2007. с. 304. ISBN 966-543-116-1.
  2. ↑ Castells, M. (2006). Mobile communication and society: a global perspective (англійською) . Cambridge: MIT Press, 2007. с. 331 p. ISBN 978-0262513180.
  3. ↑ M. Roco, W. Bainbridge (2002). «Corverging Technologies for Improving Human Performance. Nanotechnology, biotechnology, information technology and cognitive science: NSF/DOK-sponsored report» (англійською) . Arlington, Virginia: National Science Fondation. с. 468 р. doi:10.1023/A:1021152023349.
  4. ↑ Федорець, В. КОНВЕРГЕНТНА КОНЦЕПЦІЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК СПОСІБ ДЛЯ РОЗКРИТТЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ БУТТЯ В ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (українською) . Вісник післядипломної освіти. Випуск 9(38) «Серія «Педагогічні науки». Процитовано 03.02.2023.
  5. ↑ Сулаєва, Н. (2018). КОНВЕРГЕНТНІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА (українською) . с. С. 126. doi:10.33989/2226-4051.2018.17.176287. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  6. ↑ Денисюк, Л. (2020). КОНВЕРГЕНТНА СТРАТЕГІЯ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ УНІВЕРСИТЕТУ. ЖУРНАЛ НАУКОВИЙ ОГЛЯД № 4(67) (українською мовою) . Процитовано 29 січня 2023.
  7. ↑ Масляк, Т. pma2663-5240-2020.19.9 КОНВЕРГЕНТНІСТЬ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЯК ОСНОВА УСПІШНОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ПРОСТОРОВО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ. ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ І АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ.
  8. ↑ Сулаєва, Н. Конвергентність різних видів освіти студентів психолого-педагогічного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
  9. ↑ Федорець, В. КОНВЕРГЕНТНА КОНЦЕПЦІЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК СПОСІБ ДЛЯ РОЗКРИТТЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ БУТТЯ В ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. Вісник післядипломної освіти. Випуск 9(38) «Серія «Педагогічні науки».
  10. ↑ ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ СЕМІНАР «КОНВЕРГЕНТНІСТЬ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ». КЗВО "ОДЕСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ".
  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Конвергентна_педагогіка