Коммій Молодший
Коммій (Commios, Comius, Comnios, д/н — 20 рік до н. е.) — з 35 до 20 року до н. е. вождь кельтського племені атребатів у південно-західній Британії з центром в Каллеві.
| Коммій Молодший | |
|---|---|
| Commius | |
| король | |
| Початок правління: | 35 до н. е. |
| Кінець правління: | 20 до н. е. |
|
| |
| Наступник: | Тінкомар |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Країна: | атребатів |
| Дата смерті: | 20 до н. е. |
| Діти: | Тінкомар, Епілл, Веріка |
| Батько: | Коммій |
Життєпис ред.
Був сином правителя атребатів у Британії Коммія Старшого. Ще за життя батькові допомагав тому в управління державою. Після смерті останнього близько 35 року до н. е. успадкував владу. Продовжував політику на зміцнення впливу атребатів на сусідні племена.
Разом з тим спокійно володарював до самої смерті у 20 році до н. е., про що свідчать знайдені монети з його ім'ям[1]. Ці монети Коммій карбував з 30 року до н. е. У 25 році до н. е. зробив своїм співволодарем старшого сина Тінкомара.
Наступники ред.
Після смерті Коммія, Тінкомар правив північною частиною королівства з центром в Каллеві, а Епілл правив південною половиною з центром в Новіомагусі (Noviomagus — суч. Чичестер). Нумізматичні та інші археологічні дані свідчать про те, що Тінкомар був більше з про-римською позицію, ніж його батько, і Джон Крейтон (John Creighton[en]) вважає з зображення на монетах, що він був вихований як дипломатичний заручник в Римі у Августа. В 7 році Тінкомар разом з королем триновантів та кантіїв Дубновеллауном був прохачем перед Августом через міжусобицю зі своїм братом Епіллом, який повалив Тінкомара. Приблизно в 15 році, Епілла змінив Веріка (приблизно в той же час, король на ім'я Епілл з'являється як правитель кантіїв в Кантії (Кент)). Але царство Веріки було притиснуте розширенням катувеллаунів Кунобеліна. Каллева була захоплена братом Кунобеліна Епатіком приблизно в 25 році. Веріка відвоював деяку територію після смерті Епатіка близько 35 року, але син Кунобеліна Каратак розпочав нову військову кампанію і на початку 40-х років атребати були завойовані. Веріка втік до Риму, давши новому імператору Клавдію привід для римського завоювання Британії[2].
Примітки ред.
- ↑ Commius [Архівовано 9 Лютого 2005 у Wayback Machine.] and the Atrebates [Архівовано 22 листопада 2005 у Wayback Machine.] at Roman-Britain.org [Архівовано 17 Грудня 2003 у Wayback Machine.]
- ↑ John Creighton, Coins and power in Late Iron Age Britain, Cambridge University Press, 2000; Philip de Jersey (1996), Celtic Coinage in Britain, Shire Archaeology, 1996; Sheppard Frere, Britannia: a History of Roman Britain, third edition, 1987
Джерела ред.
- http://www.roman-britain.org/tribes/atrebates.htm [Архівовано 22 листопада 2005 у Wayback Machine.]