Колібрі рогатий
| Колібрі рогатий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Heliactin bilophus (Temminck, 1820) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus bilophus Heliactin bilopha Heliactin bilophum | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Колі́брі рогатий[2] (Heliactin bilophus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Рогатий колібрі (Heliactin).
Опис
ред.
Довжина птаха становить 9,5-11 см, вага 1,8-2,8 г. У самців над очима є пучки райдужного червоного, синього і золотистого пір'я. Тім'я у них темно-синє, блискуче, спина і надхвістя бронзово-зелені. Центральні стернові пера зелені, дві центральні пари видовжені, крайні стернові пера білі. Обличчя, горло і верхня частина грудей чорні, шия і живіт білі. У самиць чорна пляма на голові і нижній частині тіла відсутня, як і райдужні пера на голові.
Поширення і екологія
ред.Рогаті колібрі мешкають на більшій частині центральної Бразилії, від східного Мараньяна на південь до Сан-Паулу і на захід до західного Мату-Гросу і до болівійського департамента Санта-Крус. Також вони зустрічаються на півдні Суринаму і в деяких районах на півночі і крайньому заході Бразилії, а штатах Амапа і Акрі. Рогаті колібрі живуть в різноманітних відкритих і напіввідкритих ландшафтах, зокрема в галерейних лісах, саванах серрадо, на луках і в садах. Зустрічаються переважно на висоті до 500 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1000 м над рівнем моря. На півдні ареалу рогаті колібрі ведуть осілий спосіб життя, в центральній і східній Бразилії вони здійснюють міграції, реагуючи на цвітіння деяких видів рослин.
Рогаті колібрі живляться нектаром квітучих дерев і чагарників, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Шукають їжу в середньому ярусі лісу. Сезон розмноження у них триває з червня по жовтень, в деяких районах починаючи з квітня. Гніздо робиться з м'якого рослинного матеріалу і павутиння, зовні покривається лишайником, розміщується на розвоєній гілці чагарника, на висоті 1 м над землею, іноді вище. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 20-22 дні після вилуплення.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Heliactin bilophus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
Посилання
ред.- Another page with photos
- Stamps (for Brazil)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |