Колібрі-капуцин рудохвостий

вид птахів
Колібрі-капуцин рудохвостий
Самець рудохвостого колібрі-капуцина
Самець рудохвостого колібрі-капуцина
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Polytminae
Рід: Колібрі-капуцин (Augastes)
Вид: Колібрі-капуцин рудохвостий
Augastes lumachella
(Lesson, 1838)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Ornismya lumachella Lesson 1838[2]
Amazilis lumachellus Lesson, 1843[3]
Augastes lumachellus
Посилання
Вікісховище: Augastes lumachella
Віківиди: Augastes lumachella
ITIS: 693171
МСОП: 22688069
NCBI: 1494214

Колі́брі-капуци́н рудохвостий[4] (Augastes lumachella) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[5]. Ендемік Бразилії[6].

Опис ред.

 
Самиця рудохвостого колібрі-капуцина
 
Самиця рудохвостого колібрі-капуцина біля гнізда
 
Рудохвості колібрі-капуцини

Довжина самців становить 8,3-10,1 см, довжина самиць становить 8,3-8,9 см, вага 4-4,8 г. У самців лоб і горло блискучо-золотисто-зелені, горло знизу окаймлене вузькою синьо-зеленою смугою. На горлі вузька біла смуга з блискучою золотисто-оранжевою плямою посередині[7]. На тімені оксамитово-чорна пляма з синюватим відтінком. Шия з боків оксамитово-чорна. Верхня і нижня частини тіла, а також надхвістя блискучо-золотисто-зелені. Крила чорнувато-фіолетові, гузка золотисто-червона. Хвіст блискучий, яскраво-бронзово-малиновий[7]. Верхні покривні пера хвоста синьо-зелені. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 19,2 мм. Лапи чорні.

Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення, верхня і нижня частини тіла у них більш бронзові, а голова зелена, а не чорна. Обличчя сіре, скроні коричнюваті. Зелена пляма на передній частині голови менш блискуча, ніж у самців, горло знизу окаймлене більш яскравою синьо-зеленою смугою. У молодих птахів верхня частина тіла бронзово-зелена, нижня частина тіла коричнева, горло біле, поцятковане зеленими плямками. Хвіст зверху мідно-бронзовий, знизу малиновий, менш яскравий, ніж у дорослих птахів.

Поширення і екологія ред.

Рудохвості колібрі-капуцини мешкають в горах Серра-ду-Сінкора[en], що є частиною гірського хребта Серра-ду-Еспіньясу і знаходяться в регіоні Чапада-Діамантіна[en] в штаті Баїя. Вони живуть у сухих високогірних чагарникових заростях кампос-рупестрес[en][8], серед скель, на відкритих високогірних плато, на висоті від 750 до 2050 м над рівнем моря, переважно на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря[6][8][9]. Віддають перевагу сухим, посушливим районам на вершинах гір і плато, порослих кактусами і невисокими чагарниками[6][10].

Рудохвості колібрі-капуцини живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, яких шукають на висоті до 1 м над землею, а також дрібними комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з насіння бромелієвих і айстрових, кактусового пуху і листя, покривається павутинням і мохом, розміщується в розвилці між гілками, на висоті від 60 до 100 м над землею.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозивого. На початку 20-го століття вид вважався вимерлий, поки не був повторно відкритий бразильським біологом Аугусто Руші[en] у 1961 році[11]. за оцінками дослідникиків, популяція рудохвостих колібрі-капуцинів становить від 35 до 100 тисяч дорослих птахів. Вид є досить поширеним в межах свого ареалу, однак йому загрожує знищення природного середовища і зміни клімату.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Augastes lumachella: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 листопада 2022
  2. Lesson, 1838, с. 314.
  3. Lesson, 1843, с. 758.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 листопада 2022.
  6. а б в van Perlo, 2009, с. 170.
  7. а б Gould, 1861, с. Plate 222.
  8. а б Paganucci de Queiroz, Rapini та Giulietti, 2006, с. 102.
  9. Vickery та ін., 1999, с. 14.
  10. Souza, 2006, с. 128.
  11. Almeida та Raposo, 1999, с. 69–70.

Посилання ред.