Колядівська волость
Колядівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Колядівка.
| Колядівська волость | ||||
| Центр | Колядівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 35 786 (1885) | |||
| Населення | 10 392 осіб (1885) | |||
| Густота | 26.6 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 10 392 особи (5037 чоловічої статі та 5355 — жіночої), 1542 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 35504 | 16690 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 282 | 94 |
| Загалом | 35786 | 16784 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Колядівка — колишня державна слобода при річці Євсуг за 35 верст від повітового міста, 2963 особи, 364 дворових господарства, православна церква, школа, лавка, щорічний ярмарок.
- Олексіївка — колишнє державне село при річці Євсуг, 2453 особи, 376 дворових господарств, православна церква.
- Богданова — колишня державна слобода, 1335 осіб, 212 дворових господарств, православна церква.
- Волкодавка — колишнє державне село при річці Журавка, 1633 особи, 218 дворових господарств, православна церква.
- Михайликівка — колишнє державне село, 997 осіб, 166 дворових господарств, православна церква.
- Тецьке — колишній державний хутір, 1011 осіб, 143 дворових господарства.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Колядівка — 4667 мешканців;
- слобода Олексіївка — 3665 мешканців;
- слобода Вовкодаєве — 2558 мешканців;
- слобода Тецьке — 1669 мешканців;
- слобода Михайликівка — 1462 мешканці.
Старшиною волості був Григорій Федорович Ткаченко, волосним писарем — Микола Іванович Кочеревський, головою волосного суду — Тегран Миронович Матвієнко.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |