Колотівка — предмет кухонного начиння, паличка із сучками на кінці для колотіння, збивання чого-небудь.[1][2]

Колотівка із верхівки сосни

Використовувалася замість міксера. Колотівки великого розміру призначе­ні для перемішування картоплі.[3]

Представлені у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького.[3]

Примітки

ред.
  1. Колотівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Колотівка // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. а б Замок, Високий (2 серпня 2020). З викинутих ялинок робить колотівки — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 9 липня 2024.