Відкрити головне меню

Колосков Олександр Іванович (3 квітня 1902(19020403) — †1972) — радянський винахідник, лауреат Державної премії СРСР (1943), Ленінської премії (1965).

ЖиттєписРедагувати

Народився 3 квітня 1902 року в Чернігові в родині священнослужителя. Пройшовши навчання в Чернігівському реальному училищі та здобувши вищу освіту працював головним інженером Корюківського цукрового заводу. Та потім, наприкінці 1930-х років переїхав до Москви.

Подальша доля талановитого інженера пов'язана з Московським електролізним заводом. Під час радянсько — німецької війни підприємство, яке постало у 1942 році, виконувало завдання з розробки і впровадження електролізерів великої потужності (ФВ-500) для виробництва водню і кисню. Ця робота дозволила у найкоротший термін вирішити питання забезпечення газоподібною сумішшю аеростатів протиавіаційного загородження. За це він одержав Державну премію СРСР.

І у повоєнні часи продовжив наукові та практичні роботи по регенерації повітря. Під його керівництвом була розроблена система електрохімічної регенерації повітря, яка й сьогодні широко застосовується російським флотом. У 1965 році О. І. Колосков був удостоєний Ленінської премії. Головнокомандувач ВМС СРСР С. Г. Горшков називав розроблену Колосковим систему другим за значущістю, після атомної енергетики, винаходом для флоту.

Помер Олександр Іванович у Москві 1972 року.

Родинні зв'язкиРедагувати

  • Син — Юрій, який народився 1924 року в Чернігові на Лісковиці, також був талановитим вченим у галузі ракетобудування. За свою працю пов'язану із розробкою ракети-носія «Протон» у 1970 році нагороджений Державною премією СРСР.

ДжерелаРедагувати