Колодка (кайдани)

дерев'яна конструкція з прорізами для голови і рук, однієї ноги або обох ніг людини
Нерухома колодка ганебного стовпа
Колодка для забивання кількох засуджених. Бразилія, бл. 1830

Колодки, також диби, скрипи́ці, скрепи́ці — масивні дерев'яні кайдани, які в старовину надівали на ноги, руки і шию в'язням[1][2][3]. Конструкція колодок, як і спосіб їхнього застосування могли бути різними. Надівання колодок називалося «забиванням»[4].

Використовували колодки і як запобіжний захід для утримання злочинця в очікуванні суду, так і як самостійний вид покарання[5].

ВидиРедагувати

Нерухомі колодкиРедагувати

Нерухомі або стаціонарні колодки призначалися для повної іммобілізації засудженого (наприклад, у в'язниці, біля ганебного стовпа). Будова могла бути неоднаковою. Поширений тип — два масивних бруси з напівкруглими виїмками, де поміщалися гомілки (іноді також передпліччя) в'язня, на одному кінці брусів кріпився шарнір-петля, на другому — замок. В одну таку колодку часто забивали кілька людей, що розташовувалися поруч, іноді по обох боках брусів. Такий тип часто використовувався для покарання рабів на американських плантаціях. На територіях сучасної України і Польщі цей різновид колодок був відомий під назвою «гусак» (пол. gąsior); замість замка в них використовувалися клини. Розбуялих п'яниць зазвичай забивали в гусака однією ногою[6][7].

Дещо відмінним був тип нерухомих колодок, що використовувалися на ганебних стовпах. Вони мали вигляд двох масивних дощок з трьома півкруглими виїмками: середньої великої для шиї і двох крайніх менших — для передпліч. Засуджений до покарання біля стовпа мусив залишатися в таких колодках у зігнутому стані протягом багатьох годин.

Рухомі колодкиРедагувати

 
«Шийна скрипка» в музею тортур у Фрайбурзі
 
Нашийна колодка
 
Нашийна колодка, Шанхай, бл. 1870 р.

Рухомі колодки були дерев'яним аналогом залізних кайданів, вони не перешкоджали пересуванню в'язня, але істотно обмежували його рухомість і швидкість пересування. Такі колодки надівалися на ноги або на шию. Ножна колодка складалася з двох коротких чурбаків з виїмками, спорядженими шарніром і замком. Арештанти, в'язні в колодках називались колодниками[8].

Інший тип рухомих колодок укріплявся на шиї, він складався з двох широких дощок з напівкруглими вирізами. Подібні колодки могли використовуватися для з'єднання в'язнів попарно: у цьому разі в кожній дошці робили по дві виїмки, або виконували колодку у вигляді одної широкої дошки з вирізами на торцях, замкнутих скобами.

У німецьких землях були поширені колодки, відомі як «шийна скрипка» (нім. Halsgeige), що насправді нагадували формою цей музичний інструмент[9].

У країнах Східної і Південно-Східної Азії до початку XX ст. були поширені нашийні колодки, які являли собою щит з кількох дощок. У Китаї вони відомі як «мудзіа» (кит. 木枷)[10][11]. Злочинця з надягнутою на шию колодкою (де були написані його ім'я, адреса і провина) залишали в ній на певний термін, протягом якого він мав покладатися на милість перехожих, приймаючи їжу з їх рук. Розміри колодки різнилися залежно від тяжкості злочину: згідно з кодексом 1397 року, мудзіа виготовляли вагою в 25, 20 і 15 кетті (приблизно 13, 10, 8 кг).

ІсторіяРедагувати

Перша згадка слова «диба» у давньоруських джерелах належить до початку XIII ст.: у договорі Смоленська з Ригою, що приписує «якщо русин виявиться винним, то в дибу його не саджати, а віддати на поруки; якщо ж поруки не буде, то посадити його в залізо». У псковській судовій грамоті міститься вказання: «хто силою в судібню влізе, чи придверника вдарить, то посадити його в дибу»[12].

Англійський другий «Статут про трудящих» у 1350 році приписував застосування колодок для «неправильних ремісників» і вимагав, щоб кожне місто й село мали в себе це знаряддя. Джерела свідчать, що колодки використовувалися в Англії понад 500 років по тому і ніколи не були офіційно скасовані[13].

Виставляння в колодках біля ганебного стовпа було звичайним до принаймні 1748 року[14]. Особливо часто використовували їх американські пуритани — для покарань представників нижчого класу[15][16].

Засуджений-колодник міг бути підданий додатковим катуванням, які могли придумати навколишні, наприклад, лоскотанню п'яток. Газета New York Times повідомляла в статті від 13 листопада 1887 року: «Також відійшли в минуле колодки, де образники публічної моралі колись сиділи ув'язнені, з ногами у важкому дерев'яному ярмі, а хуліганисті хлопчаки користувалися нагодою зняти з них взуття і лоскотати голі підошви» [17].

Останні задокументовані випадки використання колодок у Сполученому Королівстві належать до 1872 року[18][19].

У художніх творахРедагувати

« Ой, на руки кайдани,
А на ноги диби,­
Хотять ляшки сіромаху
До світа згубити.
Ой, на руки кайдани,
На ноги скрипиці...
»
Народна пісня «Гей, на біду, на горе»

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Колодка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Диба // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Скрипиці // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 548.
  4. Забивати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. «Pillory, stocks, and whipping post»
  6. Гусак, деревянные оковы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  7. Гусак // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Колодник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Rublack, Ulinka (1999). The Crimes of Women in Early Modern Germany. Oxford University Press. с. 75. ISBN 0-19-820637-2. 
  10. Jamyang Norbu, From Darkness to Dawn, site Phayul.com, May 19, 2009.
  11.   Hugh Chisholm[en], ред. (1911) «Cangue» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. Cambridge University Press  (англ.)
  12. Дыба // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  13. Medieval Life and Times (Stocks)
  14. Earle, Alice Morse. "Curious Punishments of Bygone Days, " (1896), available in digitized form through the Gutenberg project. [1]
  15. "Puritan Punishment, "
  16. Cox, James A., «Colonial Crimes and Punishments», CW Journal, Spring 2003. Retrieved 2011-11-09.
  17. David Ker's New York Times article, «England in Old Times» (page 11 of New York Times, November 13, 1887)
  18. John May, Reference Wales (1994)
  19. unknown, Sheffield Daily Telegraph (Friday 14 June 1872)

ПосиланняРедагувати