Колективна пам'ять — це знання та інформація, які поширюються між двома або більше членами соціальної групи. У 1930-ті рр. французький соціолог Моріс Альбвакс визначив соціальну природу індивідуальної пам'яті, у праці «Колективна пам'ять», яка була опублікована в 1950 році, уже посмертно, науковець запропонував новий соціальний конструкт — колективна пам'ять — який може спільно використовуватися та передаватися і побудований за допомогою великих та малих соціальних груп. Прикладами таких груп можуть бути уряд або масова культура[1]. Можна провести паралель між колективною пам'яттю та пам'яттю людини, яка краще пригадує образи, ніж слова, але також демонструє основні відмінності та особливості, подібно як у техніці перехресного удару.

Дослідження

ред.

Дослідження колективної пам'яті є «непарадаґматичним, трансдисциплінарно децентралізованим починанням»[2]. Цей концепт кореляційний до концептів історичної пам'яті, соціальної пам'яті, культурної пам'яті, який розробляється Яном Ассманом та Алейдою Ассман, комунікативної пам'яті тощо.

Першоджерела

ред.

Maurice Halbwachs. Les cadres sociaux de la mémoire. — Paris, Les Travaux de L'Année Sociologique, 1925 Maurice Halbwachs. La mémoire collective [1939], Paris: Presses Universitaires de France, 1950.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Weinberg Haim (2014). "The Paradox of Internet Groups: Alone in the Presence of Virtual Others". Revolvy.com. Процитовано 28 січня 2017.
  2. Jeffrey K. Olick and Joyce Robbins. Social Memory Studies: From «Collective Memory» to the Historical Sociology of Mnemonic Practices Annual Review of Sociology Vol. 24, (1998). (PDF), архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017, процитовано 29 січня 2017