Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Дубенського району Рівненської області, місце вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»
Назва на честьбитва під Берестечком
50°20′57″ пн. ш. 25°11′39″ сх. д. / 50.3491666666947779° пн. ш. 25.19416666669478033° сх. д. / 50.3491666666947779; 25.19416666669478033Координати: 50°20′57″ пн. ш. 25°11′39″ сх. д. / 50.3491666666947779° пн. ш. 25.19416666669478033° сх. д. / 50.3491666666947779; 25.19416666669478033
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Рівненська область, Дубенський район с. Пляшева, вул. Козацької Слави, 26
Найближче містоБерестечко
Засновано1966
ОператорМіністерство культури України, Департамент культурної спадщини та культурних цінностей
Вебсторінкаberestechko.org
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви». Карта розташування: Україна
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (Україна)
Мапа

CMNS: Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» у Вікісховищі
Михайлівська церква

Битва під Берестечком відбулась саме в цій місцевості — поблизу міста Берестечко, сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі — польською шляхтою.

Історія

ред.

Комплекс заповідника в основному був створений до 1914 року. У 1912 році на острів Журавлиха перенесли з села Острова дерев'яну церкву св. Михайла, пам'ятку XVII ст.

У 1910-1914 роках в пам'ять про полеглих козаків була побудована церква-меморіал св. Георгія Переможця. Унікальність храму полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. В нижньому ярусі будівлі церкви розміщений саркофаг із кістками козаків. В цей же час споруджено приміщення для монастирського скита — тепер це приміщення музею. У народі це місце назвали «Козацькі Могили».

Заповідник створений у 1966 році як музей-заповідник «Козацькі могили». У 1980-1990-ті роки під керівництвом доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова виконано великий обсяг археологічних досліджень козацької переправи, що дозволило поповнити фонди музею унікальними знахідками.

У 1991 році урочисто відкрито пам'ятник козакам та селянам-повстанцям скульптора Анатолія Куща. В тому ж році заповідник отримав статус державного.

У 2008 році заповідник отримав статус національного.[1]

Директори заповідника

ред.
  • Галабуз Леонід Сергійович

Склад заповідника

ред.

На території заповідника «Поле Берестецької битви» розташовані такі пам'ятки:

  • Михайлівська церква XVII ст. в якій, за переказами, бували Б. Хмельницький, Іван Богун та інші козацькі полководці.
  • Церква св. Георгія Переможця. Побудована на початку XX ст., з розписами Івана Їжакевича та інших майстрів. У нижньому ярусі — саркофаг з козацькими кістками, до нього веде підземний перехід з Михайлівської церкви.
  • Урочище Монастирщина — козацьке кладовище XVII ст.
  • Урочище Гайок — місце бою трьохсот козаків, які прикривали відхід війська.
  • Урочище Козакова Яма — місце загибелі останнього оборонця важливого рубежу.
  • Урочище Козацька Переправа — місце переправи козацького війська через річку Пляшівку, об'єкт багаторічних археологічних досліджень.
  • Урочище в с. Острові, де стояла Михайлівська церква в XVII ст. і біля якої був похований духівник війська Б. Хмельницького — константинопольський посланець Йоасаф.

Музей заповідника експонує унікальні археологічні знахідки часів Берестецької битви 1651 року. Музей працює щоденно з 9 до 18 год., без вихідних та перерв на обід.[2].

Під час розкопок знайдені кістки загиблих донських козаків[3] які воювали на стороні Запорозької січі (можливо донський курень).

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.