Коваль Максим Олександрович (24 ОМБр)
Максим Олександрович Коваль (нар. 9 жовтня 1993, Шепетівка, Хмельницька область — 15 липня 2014, Артемівський район, Донецька область) — український військовик. Загинув в ході антитерористичної операції на Донбасі[1].
| Максим Олександрович Коваль | |
|---|---|
 Старший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
9 жовтня 1993 Шепетівка |
| Смерть |
15 липня 2014 (20 років) під Артемівськом, Донецька область, Україна (теракт) |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Максим Коваль народився у Шепетівці 9 жовтня 1993 року. У 2010 році вступив на перший курс біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету у місті Кам'янець-Подільський, влітку 2013 року перевівся на заочне відділення. В університеті його характеризували наступним чином: «Був спокійним, домашнім хлопцем, але з твердим батьківським характером. Єдиний син у матері»[2].
Участь у АТО ред.
У званні старший сержант брав участь в антитерористичної операції на Донбасі в складі 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Загинув 15 липня 2014 року на блок-посту біля Артемівська, Донецька область.
Посмертно нагороджений орденом за мужність і героїзм проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Вшанування ред.
Похорони Максима Коваля відбулися 18 липня у Шепетівці. Прощання відбувалося на центральній площі міста — площі Тараса Шевченка. Відбувся траурний мітинг, який розпочав в. о. міського голови Михайло Полодюк, потім виступила класний керівник Максима. Молебень відслужили священики Української православної церкви Київського патріархату. Загалом на траурному мітингу були присутні кілька сотень людей.[3]
Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення державними нагородами військовослужбовців Збройних сил України» та нагородив посмертно старшого сержанта Максима Коваля орденом «За мужність» III ступеня[4].
31 липня 2014 року Шепетівська міська рада на 56 сесії перейменувала на честь Максима Коваля вулицю і провулок у м. Шепетівка, які до того мали назву «40-річчя Жовтня»[5].
Відкрита меморіальна дошка в Чернігівському професійному будівельному ліцеї на честь Максима Головатого, Максима Коваля, Євгена Кравченка, Геннадія Куца, Анатолія Сокирка, Сергія Петрика.
Посилання ред.
- В зоні АТО терористи вбили студента з Шепетівки
- Фото з похорон Максима Коваля
- Відео з похорон Максима Коваля на YouTube
Примітки ред.
- ↑ Шепетівка попрощалася з Максимом Ковалем. Архів оригіналу за 8 Серпня 2014. Процитовано 3 Серпня 2014.
- ↑ Терористи в зоні АТО вбили студента з Шепетівки. Архів оригіналу за 10 Листопада 2014. Процитовано 10 Листопада 2014.
- ↑ Максим Коваль, шепетівчанин, 21 рік. Загинув на блок-пості біля Артемівська ВІДЕО. Архів оригіналу за 4 Грудня 2015. Процитовано 3 Серпня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 593/2014. Архів оригіналу за 2 Квітня 2017. Процитовано 16 Листопада 2016.
- ↑ На сесії міської ради перейменовували вулиці та розбирались з тарифами на воду. Архів оригіналу за 8 Серпня 2014. Процитовано 3 Серпня 2014.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |