Відкрити головне меню

Ковальчук, Федір Сергійович (нар. 18 лютого 1911(19110218) — 8 грудня 1998) — повний кавалер ордена Слави.

Федір Сергійович Ковальчук
Ковальчук Федір Сергійович.jpg
Народження 18 лютого 1911(1911-02-18)
Село Ситківці Липовецький повіт Київської губернії Російської імперії
Смерть 8 грудня 1998(1998-12-08) (87 років)
смт Ситківці Немирівський район Вінницької області
Приналежність Прапор Радянської армії РСЧА
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 19391940
19411945
Звання старший сержант
Війни / битви Вторгнення СРСР до Польщі
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Слави I ступеня Орден Слави II ступеня Орден Слави III ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 18 лютого 1911 в селi Ситківці Липовецького повіту Київської губернії Російської імперії (нині — смт Ситківці Немирівський район Вінницької області), в сім'ї робітника. Закінчив 3 класи. Працював столяром в колгоспі, потім на Ситковецькому цукровому заводі.

У РСЧА з вересня 1939, учасник вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році i радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

На фронтах німецько-радянської війни з 26 липня 1941 року (призваний Ситковецьким РВК Вінницької області[1]).

Командир 76-мм гармати 396-го стрілецького полку (135-та стрілецька дивізія, 60-а армія, 1-й Український фронт) сержант Ковальчук з підлеглими 11-24 квітня 1944 року в районі сіл Городище, Денисов і Купчинці при відображенні ворожих атак точним вогнем завдав противнику великих втрат у живій силі. Коли до позицій прорвалися 3 танка, Ковальчук зайняв місце навідника та змусив їх повернути назад. Нагороджений орденом Слави 3 ступеня (нагородний лист від 25.4.1944)[2].

У складі 396-го стрілецького полку (135-та стрілецька дивізія 21-а армія, Ленінградський фронт)[3] сержант командир 76-мм гармати Ковальчук в боях з 14 по 17 липня 1944 північний схід озера Іханталан-Ярви разом зі своїми артилеристами придушив 12 вогневих точок і розсіяв окоп двох взводів ворожої піхоти (нагородний лист від 24.7.1944 орденом Слави 2 ступеня[4]).

Старший сержант Ковальчук 396-го стрілецького полку (135-та стрілецька дивізія, 1-й Український фронт) при розширення плацдарму в бою на лівому березі рiчки Одер у населеному пункту Гутлібен з розрахунком вивів з ладу ворожу батарею, 3 кулемета, 2 автомашини. Будучи контужений, але залишився в строю і продовжував вести вогонь по противнику. Нагороджений орденом Слави (нагородний лист від 18.2.1945)[5].

Також був нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня (17.05.1945[6] і 06.04.1985[7]).

Після демобілізації в листопаді 1945 року повернувся на батьківщину, працював столяром. Помер 8 грудня 1998 року.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Ковальчук Фёдор Сергеевич (рос). AZ Library. 
  • Література Дубров Б. І. Солдатська слава. 3-е изд. Київ, 1987. С. 287.
  • Кавалери ордена Слави трьох ступенів, Короткий біографічний словник, М., Військове вид-во, 2000