Ковальчик Юрій Іванович
Юрій Ковальчик (* 31 січня 1963, Львів) — український фотограф. Член Національної спілки фотохудожників України.
| Ковальчик Юрій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
31 січня 1963 (61 рік) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | фотограф, психолог, психоаналітик, педагог |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка і Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
Освіта ред.
Закінчив Львівський національний університет за спеціальністю «математик» (1980-1985), Дрогобицький педагогічний університет за спеціальністю «практичний психолог» (2003-2004), Львівський медичний інститут за спеціальністю «психоаналітик» (2000-2004).[1] Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри вищої математики у Львівському національному аграрному університеті.
Фототвори ред.
Фотографує з 1985 року. Автор понад 20 персональних виставок[2], артдиректор міжнародної творчої групи «Білий квадрат», ініціатор створення Українського товариства альтернативної фотографії. Своїм учителем Ковальчик називає покійного художника Володимира Богуна на прізвисько Сюр[3].
На початку 2000-х працював волонтером. І вчився в психіатричній лікарні на Кульпаркові: «Хотів відобразити на фото те, що може побачити учасник процесу, а не сторонній спостерігач. Львівська психіатрична лікарня – це ще й історичне місце. Моїми моделями були психіатри, психологи, психотерапевти та їхні пацієнти. Фах накладає відбиток. Дехто з друзів, коли побачив ті світлини, не міг зчитати з обличчя, хто ж лікарі, а хто – пацієнти»[2].
Друкує свої роботи на спеціальному фотопапері, який виготовляє шляхом нанесення на спеціальний картон унікальної емульсії, виробленої по власному рецепту — це старовинна техніка під назвою «емульсіографія». Виготовлення однієї світлини займає кілька днів.
У травні 2005 року у Львові в галереї «Дзиґа» відбулася персональна виставка Юрія Ковальчика «Запах жінки»[4], на якій вперше в Україні були представлені художні твори з використанням емульсіографії.[5]
Твори Юрія Ковальчика представлені в Музеї історії фотографії у Кракові[6] та фондах Музею історії фотографії Алінарі у Флоренції.[7]
Реалізовані проекти ред.
- Цикл «Запах жінки» (2000-2001)
- Цикл «Мої Карпати» (2000-2006)[8]
Примітки ред.
- ↑ Юрій Ковальчик — blackandwhite.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 6 червня 2010.
- ↑ а б Gazeta.ua (1 травня 2020). "Що зріліша людина, то менше сенсу брехати. Передовсім собі". Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 Травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (30 квітня 2020). "Канапки з фаршем у морзі - то вже був повний сюр" - фотограф Юрій Ковальчик про мистецтво. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 Травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Архівована копія. postup.brama.com. Архів оригіналу за 29 Вересня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Офіційний сайт Юрія Ковальчика. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 6 червня 2010.
- ↑ Фотовиставка «Геометрія жінки» Юрія Ковальчика 11 грудня відкриється у Кракові. zik.ua (uk-UK) . Процитовано 10 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Роботи Юрія Ковальчика на сайті fotointerier.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
- ↑ Zaxid.net. Львівський художник намалював Карпати без корів і без гуцулів. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 10 травня 2020.
Посилання ред.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |