Кобзєв Артем Ігорович

Артем Ігорович Кобзєв (нар. 15 жовтня 1953, Москва) — радянський і російський історик китайської філософії. Доктор філософських наук, професор.

Кобзєв Артем Ігорович
рос. Артём Игоревич Кобзев
Артём Игоревич Кобзев.jpeg
Народився 15 жовтня 1953(1953-10-15) (68 років) або 1953[1]
Москва, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність історик філософії, викладач університету
Alma mater філософський факультет МДУd
Галузь історія філософії
Заклад Інститут сходознавства РАНd
Ступінь доктор філософських наук
Науковий керівник Vasily Vasilievich Sokolovd

CMNS: Кобзєв Артем Ігорович у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї поета Ігоря Кобзєва.

У 1975 році закінчив філософський факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова.

З 1978 року — науковий співробітник, потім старший науковий співробітник Інституту сходознавства АН СРСР (нині РАН). Декан факультету гуманітарних наук (з 1998), завідувач кафедри історії (1998—1999) і культурології (з 1999) МФТІ. Завідувач сектором ідеології та культури Китаю (з 2004) Інституту сходознавства РАН, з 2011 року очолює Відділ Китаю ІВ РАН.

5 березня 1979 року в МДУ ім. М. В. Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за темою «Філософія Ван Ян-Міна (1472—1529)».[2]

1 вересня 1989 року в МДУ ім. М. В. Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за темою «Методологія китайської класичної філософії (нумерологія і протологіка)».[3]

15 жовтня 1999 року присвоєно вчене звання професора.

У 1990—1991 роках проходив стажування в Пекінському університеті (КНР).

Головний редактор сайту «Синологія.ру» (synologia.ru).

Автор понад 800 наукових робіт (в тому числі чотирьох монографій) з історії китайської філософії, науки і культури. Один з редакторів енциклопедичного видання «Духовна культура Китаю». Член правління Міжнародної асоціації іцзіністики (Пекін, з 2004 року). У своїх роботах значну увагу приділяє проблемам порівняльної філософії.

НагородиРедагувати

  • Лауреат Державної премії РФ за 2010 рік за видатні досягнення в розвитку вітчизняного і світового китаєзнавства і підготовку фундаментальної академічної енциклопедії «Духовна культура Китаю».[4]

Наукові праціРедагувати

МонографіїРедагувати

  • Вчення Ван Янміна і класична китайська філософія. М., Наука . 1983. 352 с.
  • Вчення про символи і числа китайської класичної філософії. М., Наука — ВЛ. 1994. 432 с. (Серія «Історія східної філософії»)
  • Філософія китайського неоконфуціанства. М.: Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2002. 608 с. (Серія «Історія східної філософії»).
  • «Велике вчення» і вчення великих конфуціанців: монографія / А. І. Кобзєв; Ін-т сходознавства РАН. М .: ІВ РАН, 2011. — 106 с. ISBN 978-5-905735-03-5

СтаттіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Czech National Authority Database
  2. Кобзев, Артём Игоревич. Философия Ван Ян-Мина (1472—1529): Автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. филос. наук: (09.00.03). — Москва: [б. и.], 1978. — 17 с.
  3. Кобзев, Артём Игоревич. Методология китайской классической философии (нумерология и протологика): автореферат дис. … доктора философских наук : 09.00.03 / АН СССР. Ин-т философии. — Москва, 1988. — 40 с.
  4. Артём Игоревич Кобзев, Анатолий Евгеньевич Лукьянов, Михаил Леонтьевич Титаренко. Президент России. Архів оригіналу за 8 Листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2016. 

ЛітератураРедагувати

  • Алексєєв П. В. Філософи Росії XIX—XX століть: (Біографії, ідеї, праці). М., 1993. С. 87; те саме. Вид. третє, перероблене і доповнене. М., 1999. С. 374.
  • Китайська філософія. Енциклопедичний словник. М., 1994. С. 147—148.
  • Мілібанд С. Д. Біобібліографічний словник вітчизняних сходознавців. М., 1995, Кн. 1. С. 561—562.
  • Лисенко В. Г. Компаративна філософія в Росії // Порівняльна філософія .- М .: Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2000.- С.154-158 ISBN 5-02-018111-0
  • Риков С. Ю. А. І. Кобзєв як філософ і дослідник // В дорозі за Китайську стіну. До 60-річчя А. І. Кобзєва. М .: ІВ РАН, 2014. С. 14-34.