Кнід (Κνίδος) — колонія лакедемонян на Тріопійському мисі карійського Херсонеса, збудована частково у Малій Азії, частково на острові, що поєднаний із сушею дамбами, з двома гаванями, одна з яких призначалась для військовиків, інша — для торгових суден. Кнід був великим торговим містом, центром культу Афродіти, одним з шести членів Доричного союзу, місцем проведення Доричних ігор.

Кнід
грец. Κνίδος
Альтернативна назва Стадія, Тріопія
Сучасне розташування  Туреччина
Регіон Мугла
Географічні координати 36°41′09″ пн. ш. 27°22′30″ сх. д. / 36.68583° пн. ш. 27.37500° сх. д. / 36.68583; 27.37500
Історія
Заснування 1100 до н. е.
Належність до країн Туреччина
Додаткова інформація
Вебсайт http://www.muze.gov.tr/knidos-en

Історія ред.

Кнід згадувався у гомерівських гімнах. У давнину кнідці, які вважали себе нащадками спартанців, колонізували Ліпарські острови та Корчулу в Адріатиці. Геродот повідомляв, що під час наступу персів на чолі з Гарпагом кнідці безуспішно намагались прорити канал для того, щоб перетворити Тріопійський мис на острів Егейського моря.

До 412 року до н. е. Кнід був на боці Афін у війнах проти Спарти. Потім містом керували громадяни у дусі демократії, а у III столітті Кнід визнав владу Птолемеїв. Місто славилось обсерваторією астронома Евдокса, медичною школою та статуєю Афродіти роботи Праксітеля. За римського панування місто зберігало автономію, але знелюдніло до VII століття.

Археологія ред.

У 1857-59 роках руїни Кніда були досліджені англійцями під керівництвом Ньютона. Головною знахідкою археологів стала мармурова статуя Деметри. Під час розкопок 1970-их років археологи розкрили круглий доричний храм Афродіти, у якому було виявлено п'єдестал легендарної статуї Афродіти Кнідської.

Відомі жителі та уродженці ред.

Джерела ред.