Кнут Йонссон

Кнут Йонссон (*Knut Jonsson, д/н — 1347) — голова ріксрота (Державної ради), ріксдротс (сенешаль королівства) Швеції у 1311—1314 та 1322—1333 роках.

Кнут Йонссон
Народився	невідомо Аспенас
Помер	1347
Країна	Швеція
Національність	швед
Титул	ріксдротс
Термін	1322—1333 роки
Попередник	Матс Кеттільмундссон
Наступник	Ґреґерс Маґнуссон
Конфесія	католицтво
Рід	Aspenäsättend
Батько	Йохан Філіпссон
Мати	Ingeborg Svantepolksdotter of Vibyd
У шлюбі з	Катарина Бенґсдоттір
Діти	4 сина та 2 доньки

Життєпис

Походив зі знатного шведського роду. Син Йохана (Йона) Філіпссона. Про дату і місце народження Кнута Йонсона нічого невідомо, вперше згадується у 1292 році. Став лицарем десь після 1298 року. У 1305 році став членом державної ради.

У 1310 році призначено королем Бірґером ланґманом (головним суддею) Естерґеталанда. У 1311 році стає дротсом при королі. У 1314 році вимушений був передати цю посаду Йохан Брункову. Протягом 1315—1316 років знову був головним суддею Естерґеталанду.

1317 року підтримав повстання Матса Кеттільмундссона проти короля Бірґера. У 1319 році підтримав Маґнуса Ерікссона як претендента на шведський трон. Того ж року був серед укладачів та підписантів Великої хартії Швецією, якою було обмежену королівську владу. Водночас оженився на представниці роду Бьєльбо (родичів королівської династії Фолькунгів).

У 1322 році стає вдруге ріксдротсом і фактичним правителем королівства Швеції при номінальній регентці Інґеборзі Норвезькій. Він взаємодіяв з Ерлінґом Відкунссоном, що став ріксдротсом Норвегії. Влада Йонсона тривала до 1333 року. За час правління було залагоджено тривалий конфлікт із Новгородською республікою. 12 серпня 1323 в фортеці Шліссельбурґ за наказом Кнута Йонсона Матсом Кеттільмундссоном було укладено мирну угоду з Новгородом. Він встановив кордон між країнами від Фінської затоки по річці Сестра, на північ до озера Сайма і потім на північний захід до берега Ботнічної затоки і закріпив за Швецією західну частину Карельського перешийка.

У 1330 році призначається ланґманом Естерґеталанду. Помер під час своєї каденції у 1347 році. Остання згадка про Кнута Йонссона відноситься до 25 вересня 1345 року, а вже 18 березня 1347 року він посер.

Родина

Дружина — Катарина (д/н- після 1350), донька Бенґта Маґнуссона, ланґмана Естерґеталанда у 1290—1293 роках.

Діти:

• Філіп (д/н-бл. 1335), канонік Уппсали
• Бірґер
• Маґнус (д/н-1369), ланґман Естерґеталанду у 1340—1364, 1366—1369 роках
• Йон (д/н-1359), лицар, окружний суддя в Естерґеталанді
• Цецилія (д/н-1350), дружина Бо Нільсона, ланґмана Естерґеталанда у 1318 році
• Інґеборґа (д/н-1345), черниця-клариска в монастирі в Стокгольмі

Джерела

• Jerker Rosén: Den svenska historien 2. Medeltiden 1319—1520 (1966)
• Mikael Nordberg, I kung Magnus tid (In the Times of King Magnus) ISBN 91-1-952122-7