Книга приказок Соломонових
Кни́га приказо́к Соломо́нових (При́повісті Соломо́на;[1] івр. משלי «Мішле(й)», лат. Parabolae Salomonis, грец. Παροιμιαι Σαλωμωντοσ)[2] — двадцята книга Старого Заповіту. Належить до навчальних поетичних книг поряд з Книгою Йова, Книгою Псалмів, Книгою Еклезіястовою і Піснею над Піснями. Згідно з юдейським каноном — це книга Мішлей, друга у Писаннях (Ктувім). Інші назви біблійної книги — Приповістей[3], Прислів'я[4], Притч або Приповідок. Деякі перекладачі, зокрема І. Огієнко, розділили книгу на частини відповідно до авторства або часу впорядкування приказок. Книга приказок є однією з найбільш цитованих книг Біблії.
Авторство та історія написання
ред.Частини 1-3 приписуються безпосередньо Соломонові. Біблія детально розповідає про отримання цим ізраїльським царем мудрості. По смерті Давида ізраїльський престол перейшов до його сина, Соломона, і через деякий час до нього уві сні явився Господь Ягве. Соломон, відмовившись від багатства і довголіття, обрав «серце розумне, щоб судити народ…, розрізняти добре від злого…» (1 Царів 3:9). Як відомо з Першої книги царів 4:32, Соломон «проказав три тисячі приказок», які і послужили, скоріш за все, основою Книги приказок (або Приповістей). Щодо четвертої частини, у самому тексті вказано: «І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя» (Приповісті 25:1).
А кожен з розділів п'ятої частини належить окремим авторам (30 розділ — «слова Агура, Якеєвого сина», 31 розділ — «слова Лемуїла»). Єдності стосовно ідентифікації цих осіб немає. Дехто вважає, що за цими іменами стоїть сам Соломон[5]. Наприклад, у Мідраші говориться: «Його називали Агуром, адже він зберігав (агар) знання Тори, і сином Яке, бо ж він вивергнув (хіккі) його в тому сенсі, що знехтував пересторогою не одружуватися на багатьох жінках»[6]. Дехто вважає, що це один зі східних мудреців або брат Лемуїла[7]. Лемуїла же деякі коментатори асоціюють з царем Єзекією[8].
Збірки афоризмів, засновані на висловах з Книги приказок
ред.В середньовіччі на українських землях великою популярністю користувалися збірки афоризмів, відомих під назвою «Бджола»[9]. Крім виразів грецьких філософів, Отців Церкви, апостолів, в ній були і деякі з Книги приказок. Наприклад:
- «Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові».
- «Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї. Хто камінь кидає на друга, в себе кидає».
- «Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам».
- «Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога».
Видання перекладів і переспівів українською
ред.- Книга приповідок Соломонових // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004. – 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
- Книга приповістей Соломонових // Осанна Господу, осанна! : переспіви українською мовою Святого Письма / Тетяна Василенко. — Вінниця: Едельвейс і К, 2013. — 624 с. — С. 381—450. — (Серія «Бібліотека літератури Вінниччини»).
- Книга Псалмів. Книга Приповістей Соломонових / у переспівах Миколи Карпенка ; [ред. Д. Степовик]. - Київ : Карпенко В. М. [вид.], 2004. - 299 с. - Назва на корінці : Псалми. Приповісті Соломонові. - ISBN 966-7833-70-4
Див. також
ред.Джерела
ред.- Переклад Книги Приповістей І. Огієнка [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Логос — Библейские Словари и Энциклопедии. Библейская энциклопедия Брокгауза
- Лемуил. Библейская энциклопедия арх. Никифора [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Стаття «Агур» у «Православной энциклопедии…» [Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Притчи, книга [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія "Понимание Писания"
- Біблійна книга 20. Приповістей [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Усе Писання» достовірне й корисне. Частина 8
- Притчей Соломоновых книга // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Література
ред.- О. Білецький. З "Книги приповісток Соломонових" // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 90-91.
- Кніжная спадчына Францыска Скарыны = Книжное наследие Франциска Скорины / [рэдкал.: Р. С. Матульскі (старш.) і інш. ; авт. ідэі: Р. С. Матульскі, П. У. Калаур ; пер. на англ. Г. М. Каваленка] ; Нац. б-ка Беларусі = Book heritage of Francysk Skaryna. - Мінск : Нац. б-ка Беларусі, [20--] . - ISBN 978-985-7039-17-3.
- Т. 15 : Прытчы Саламона. Кніга Эклезіяст. Песня песняў = Притчи Соломона. Книга Екклесиаст. Песнь песней = The proverbs of Solomon. The books of Ecclesiastes. The song of songs . - Факсіміл. ўзнаўленне. - 2016. - 255 с. - Текст білорус., рос., англ., церковнослов'ян. - Парал. тит. арк. рос., англ. - 1000 прим. - ISBN 978-985-7125-12-8 (т.15) Да 500-годдзя Беларус. кнігадрукавання.
Посилання
ред.- Д. Степовик. Тетяна Яковенко талановито переспівала біблійну “Книгу приповістей Соломонових” // Слово Просвіти, 29.07.2011
Примітки
ред.- ↑
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Переклад І. Огієнка. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
- ↑ Переклад нового світу. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
- ↑ Притчи Соломоновы // Библейская Энциклопедия Брокгауза. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1200000137 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] - Soncino Books of the Bible / За ред. A. Cohen. Лондон, 1952; цит. за «Понимание Писания»(рос.)
- ↑ Агур // Православная Энциклопедия. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ Лемуил // Словарь библейских имен. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ Бджола (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів). Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |