Книга Хроніки
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2015) |
Книга хроніки — книга Старого Заповіту Біблії та Танаху. В євр. каноні - одна книга "Словеса днів" (літопис). Перша та Друга книги хронік, чи Параліпоменон (грец. παραλειπομένων від грец. παραλείπω — те, що оминули, лат. - хроніки) — твір юдаїзму з часів після неволі, тобто періоду коли юдейський народ був політично під владою персів, однак мав певну автономію, особливо у релігійній сфері. Попри те, що грецька назва книги натякає на справи «те, що оминули», вони не доповнюють подіями існуючі вже історичні книги і містять на загал описи тих самих подій. Книги хронік описують з іншими деталями події Книг Царів (Перша книга царів, Друга книга царів та Самуїлових книг (Перша книга Самуїла, Друга книга Самуїла). Книги хроніки очевидно написані у епоху перед еллінським пануванням Селевкідів, оскільки у них описані події датовані до 516 року до н. е. та не просліджується вплив еллінізму.
Автор: невідома одна особа. На це вказує єдність мови, цілі, манери, можливо - єрусалимський Левит (єврейське передання приписує авторство Ездрі). Час написання: після полону, тобто після 450 року до різдва Христового, під час релігійного відродження. Мета: нагадати давні постанови, тому увага до теократії, до історії благочестивих царів, до богослужіння в Храмі. Виклад швидше церковного життя, ніж державного. Багато дат й імен наводяться з помилками. Зміст: 1-9 глава: Родоводи таблиці ведуться від Адама, Особливо докладно викладені родоводи коліна Юди, Левія племена. Царювання Давида, царювання Соломона, історія благочестивих юдейських царів. Основні місця: розподіл Давидом священників і Левитів по чергам. Книга також містить неканонічну молитву Манасії. В останній, 36 главі, згадується указ царя Кіра про відновлення зруйнованого єрусалимського Храму.
Слово Хроніки точно відповідає єврейські назві «Дівре-га-Йямін», що означає «події днів», «літописи». У них міститься короткий нарис історії юдейського народу, від самого початку до падіння суверенної юдейської держави під ударами вавилонян. Святий Єронім перший ужив назву Хроніки і за ним ідуть далі майже всі вчені.
Особливості книги ред.
Описується історія тільки царів юдейських, царі Ізраїльські не згадуються. Повне замовчування про Ізраїль відбувається можливо тому, що Ізраїльські царі не брали участі в храмі й істинному богослужінні. Численні родоводи, ці списки мали для Ізраїля того часу особливе значення, як доказ приналежності до різних родів і до Божого народу. Укладач цих книг свідомо представляє події таким чином, якими вони є відповідно до суспільних богослужінь, тобто всі події, пов'язані з храмом.