Кліт Чорний
Кліт Чорний (дав.-гр. Κλείτος; бл. 380 — 328 до н. е., Мараканда, Македонська імперія) — воєначальник і особистий друг Александра Великого. Син Дропіда, був братом Ланіки, няньки маленького Александра, знав царя з його юних років. Мав прізвисько Чорний, що відрізняло його від Кліта Білого.
| Кліт Чорний | |
|---|---|
_reduced.jpg) Андре Кастень. «Александр у п'яному гніві убиває Кліта Чорного» | |
| Народження |
375 до н. е. Стародавня Македонія |
| Смерть |
328 до н. е. Самарканд |
| Країна |
 Стародавня Македонія |
| Звання | генерал |
| Війни / битви | Битви Александра Македонського і Битва на річці Граник |
 Кліт Чорний у Вікісховищі | |
Біографія ред.
У поході Александра в Азію Кліт, який вважався вже ветераном, командував царською агемою, обраним ескадроном гетайрів і завжди знаходився біля царя. В 334 до н. е. він врятував життя Александра в кінному бою на річці Гранік. Коли перський вельможа Спіфрідат заніс меча над оглушеним Александром, Кліт відрубив персу руку. У наступних боях агема Кліта завжди слідувала за своїм царем в саму гущу ворогів, які хотіли вбити Александра.
У 330 до н. е. після страти Філоти Александр розділив командування македонської кіннотою між Клітом та Гефестіоном.
Після захоплення Мараканди Александр хотів передати Кліту в управління сатрапію Согдіану, ще до кінця не підкорену, однак сталася трагедія: Кліт, розпалений вином, став звинувачувати Александра в тому, що той приписує всі перемоги собі, забуваючи про солдатів, порівнював Александра з його батьком Філіппом II і вів себе зухвало, виявляючи приховане невдоволення македонських ветеранів новими порядками. Александр кинувся зі списом на Кліта, але охоронці царя Птолемей і Пердікка втримали того поперек тіла, а інші — Леоннат та Лісімах — відібрали спис[1]. Сварку насилу вдалося загасити, Кліта забрали з очей басилевса, але він повернувся знову з обвинувальною промовою. Запальний Александр вихопив спис у охоронця і вбив Кліта. В наступну ж мить, він спробував покінчити з собою тим же списом. Після цього Александр кілька днів не показувався на людях, щиро оплакуючи колишнього товариша.
Примітки ред.
- ↑ Курцій Руф, VIII.1.
Література ред.
- Арріан. Анабасис Александра.
- Квінт Курцій Руф. Історія Александра Великого Македонського.
- Вільям Сміт. A Dictionary of Greek and Roman biography and mythology. — 1844. — Т. 2. — С. 785.