Вікіпедія

Клер Фой

англійська акторка

Клер Елізабет Фой (англ. Claire Elizabeth Foy; нар. 16 квітня 1984(19840416); Стокпорт, Англія, Велика Британія) — англійська акторка, найбільш відома за роллю Єлизавети ІІ в історичному телесеріалі «Корона» (2016—2017, 2020, 2022). Лауреатка премій «Еммі» (2018, 2021), «Золотий глобус» (2017) і премії Гільдії кіноакторів США (2017, 2018).

Клер Фой
Claire Foy
Ім'я при народженніКлер Елізабет Фой
Народилася16 квітня 1984(1984-04-16)[1][2] (40 років)
Стокпорт, Англія, Велика Британія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьакторка, модель, акторка театру, кіноакторка
Alma materLiverpool John Moores Universityd, Aylesbury High Schoold і Oxford School of Dramad
Роки діяльності2008 — дотепер
ЧоловікСтівен Кемпбелл Мур (2014—2018)
Діти1
IMDbID 2946516
Автограф
Нагороди та премії
CMNS: Клер Фой у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Наймолодша з трьох дітей, народилась у Стокпорті, Великий Манчестер, Велика Британія, у родині консультанта з продажів і працівниці фармацевтичної компанії[3]. Клер росла в Манчестері та Лідсі[4] до того, як родина переїхала в Лонгвік, Бакінгемшир[5]. Коли дівчинці було 8 років, батьки розлучилися і вона зі старшою сестрою переїхала в інший будинок у тому ж селі. Відмінне навчання забезпечило їй місце в Ліверпульському університеті імені Джона Мурса, в якому вона опановувала драматичне мистецтво та кіномистецтво. Потім протягом року Фой вивчала акторську майстерність в Оксфордській школі драматичного мистецтва[6].

Кар'єра

ред.

На початку кар'єри на телебаченні Фой отримувала невеликі ролі в серіалах. Невдовзі вона приєдналась до проєкту Королівського національного театру[7]. Акторка була головною героїнею серіалу «Крихітка Дорріт». У 2010 Фой приєдналась до зйомок фільму «Час відьом», у якому також знімався Ніколас Кейдж[8]. У тому ж році і до 2012 вона була в основному складі теледрами «Угору та вверх сходами». У 2011 акторка зіграла підлітку в мінісеріалі «Обіцянка».

У 2013 Фой приєдналась до основного акторського складу серіалу «Череп і кістки», в якому головна роль Едварда Тіча дісталась Джону Малковичу[9]. У телепроєкті «Вовчий зал» вона втілила Анну Болейн, а в серіалі «Корона» — Єлизавету II, роль якої принесла акторці престижні кінонагороди «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США.

У 2016 році Клер отримала роль Діани — дружини Робіна Кавендіша (Ендрю Гарфілд) у романтичній мелодрамі 2017 року «Дихай»[10].

Особисте життя

ред.

З 2014 року одружена з англійським актором Стівеном Кембеллом Муром[11]. У 2015 народила доньку[7][12]. У лютому 2018 року вони оголосили про розлучення[13].

У 2021 році Фой атакував переслідувач Джейсон Пенроуз, який надіслав їй понад 1000 електронних листів за місяць і з’явився в її будинку; сталкер визнав себе винним у листопаді 2022 року, проте отримав лише умовний термін в очікуванні репатріації до США[14].

Фільмографія

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2008 с Бути людиною Being Human Джулія
2008 с Лікарі Doctors Хлоя Вебстер
2008 с Крихітка Дорріт Little Dorrit Емі Дорріт
2009 с Десятихвилинні історії 10 Minute Tales жінка
2010 с Поштування Going Postal Адора Белль Добросерд
2010 тф Пульс Pulse Ганна Картер
2010—2012 с Угору та вверх по сходах Upstairs, Downstairs леді Персефона
2011 ф Час відьом Season of the Witch Анна
2011 с Обіцянка The Promise Ерін Меттьюс
2011 тф Нічна варта The Night Watch Гелен
2011 ф Руйнівники Wreckers Доун
2011 тф Хитрощі Hacks Кейт Лой
2012 с Біла спека White Heat Шарлотта
2014 ф Академія вампірів Vampire Academy Соня Карп
2014 с Череп і кістки Crossbones Кейт Балфур
2014 ф Рожева вода Rosewater Паола
2014 с Велика війна: Історія народу The Great War: The People's Story Гелен Бентвіч
2014 тф Frankenstein and the Vampyre: A Dark and Stormy Night оповідачка
2015 с Вовчий зал Wolf Hall Анна Болейн
2015 ф Леді у фургоні The Lady in the Van Лоїс
2016—2022 с Корона The Crown Єлизавета II
2017 ф Дихай Breathe Діана Кавендіш
2018 ф Не в собі Unsane Сойєр Валентіні
2018 ф Перша людина First Man Дженет Шерон
2018 ф Дівчина у павутинні The Girl in the Spider's Web Лісбет Саландер
2021 ф Мій син My Son Джоан Річмонд
2021 ф Котячі світи Луїса Вейна The Electrical Life of Louis Wain Емілі Річардсон-Вейн
2021 с Дуже британський скандал A Very British Scandal Маргарет Кемпбелл, герцогиня Аргайл
2022 ф Говорять жінки Women Talking Соломія Фрізен
2023 ф Всі ми незнайомці All of Us Strangers мати Адама

Нагороди та номінації

ред.
Докладніше: Список нагород і номінацій Клер Фой

Примітки

ред.
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Unity Blott (9 січня 2017). How Claire Foy went from an awkward teenager with 'no natural aptitude' to Hollywood royalty: Stockport-born star is the Best Actress winner who never wanted to be famous. Daily Mail. Архів оригіналу за 20 Грудня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  4. ↑ Georgina Littlejohn (14 травня 2017). FIT FOR A QUEEN Who is Claire Foy? The Crown star and TV Bafta nominee – here’s everything we know. The Sun. Архів оригіналу за 30 Червня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  5. ↑ David Wigg (31 жовтня 2008). Don't let me end up like Sienna Miller: Little Dorrit star Claire Foy on the price of fame. Daily Mail. Архів оригіналу за 16 Грудня 2008. Процитовано 8 вересня 2017.
  6. ↑ Gerard Gilbert (18 лютого 2012). A class act: Claire Foy on criticism, tumours and embarrassing sex scenes. The Independent. Архів оригіналу за 25 Вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  7. ↑ а б Emine Saner (30 грудня 2010). Claire Foy: an actor bringing a subtle talent to majestic roles. iamrogue. Архів оригіналу за 30 Вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  8. ↑ JimmyO (18 лютого 2012). Exclusive Interview: Claire Foy Casts Spells In 'Season of the Witch'. The Independent. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  9. ↑ Nellie Andreeva (20 вересня 2013). Richard Coyle To Star In NBC’s ‘Crossbones’. Deadline. Архів оригіналу за 21 Вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  10. ↑ Phil De Semlyen (5 травня 2016). Andy Serkis to direct Breathe: Andrew Garfield signs up. Empire. Архів оригіналу за 6 Серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  11. ↑ Radio Times, 29 January 2015, p. 16.
  12. ↑ Pavia, Lucy (4 листопада 2016). Claire Foy on playing The Queen: 'Being likeable all the time isn't real life'. Marie Claire.
  13. ↑ Stone, Natalie (22 лютого 2018). The Crown's Claire Foy Separates from Her Husband After 4 Years of Marriage. People.
  14. ↑ Claire Foy stalker to be repatriated to the US". BBC News. 21 січня 2023.

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клер_Фой&oldid=43271793