Анна Болейн

А́нна Боле́йн (англ. Anne Boleyn, інколи англ. Anne Bullen; близько 1507 — 19 травня 1536) — королева-консорт Англії (з 1533 по 1536). Друга дружина Генріха VIII (з 1533), мати Єлизавети I. Після сфабрикованих обвинувачень у подружній зраді та в спробі замаху на короля засуджена і страчена 29-річною.

Анна Болейн англ. Anne Boleyn
Королева Англії
Правління	1533—1536
Коронація	1 червня 1533
Попередник	Катерина Арагонська
Наступник	Джейн Сеймур
Біографічні дані
Імена	англ. Anne Boleyn
Релігія	англіканство
Народження	1507[…] Бліклінг-голл, Blicklingd, Бродленд, Норфолк, Англія
Смерть	19 травня 1536 Тауер, Лондон, Королівство Англія обезголовлювання
Поховання	Church of St Peter ad Vincula, Tower Hamletsd
Чоловік	Генріх VIII
Діти	Єлизавета
Династія	Болейн
Батько	Томас Болейн
Мати	Єлизавета Говард
Медіафайли у Вікісховищі

Історичне значення

Оскільки Папа Римський Климент VII не хотів анульовувати шлюб короля з Катериною Арагонською, Генріх VIII відрікся від римо-католицької церкви; у той же час, англійська церква взагалі відділилася, щоб дозволити цей шлюб. Розлучення короля з Катериною Арагонською сталося проти папського рішення. Це ілюструє початок англійської реформації, тобто відділення англійської національної церкви, кінець впливу папства, який існував з VI століття, на королівські шлюби та розлучення в межах Англіканської церкви (англійської). Генріх став пізніше головою англіканської церкви, щоб самостійно вирішувати усі питання стосовно релігії.

Тому шлюб Генріха та Анни Болейн вплинув не лише на релігійні думки, а ще й на вихід англомовних країн з-під політичного впливу римо-католицької церкви. Суперечливе питання легітимності шлюбу Генріха VIII у ті часи також було важливе з точки зору монархії, адже спадкоємцями англійського престолу могли бути лише законні (народжені у визнаному шлюбі) діти Генріха VIII, тоді як діти англійського монарха, народжені поза визнаним Церквою шлюбом, офіційно вважалися бастардами, а отже слідували в праві спадкування престолу перед законними дітьми.

Біографія

Дитинство та юність

Точна дата народження досі невідома. Різні джерела вказують роки від 1501 до 1507. Батьком Анни був вельможа при дворі Генріха VIII — Томас Болейн. Мати, Єлизавета Говард, була вродженою графинею Норфолк — старовинного роду Англії. Анна мала двох сестер і брата. Сім'я Болейн мала сумнівну репутацію, але за активної протекції сина та брата мати й молодша дочка короткий час користувалися прихильністю короля.

Анна здобула освіту відповідно до свого статусу й можливостей системи освіти Англії XVI століття. Уже в 14 років дівчина відбула до Франції у свиті принцеси Марії Тюдор, нареченої короля Людовика XII. Після від'їзду принцеси Анну було прийнято фрейліною до дружини короля Франциска І Клавдії; після її смерті — до сестри королеви герцогині Алансонської.

1520 року відносини між Англією та Францією зіпсувались остаточно, й Анна повернулася додому. Перебуваючи у Франції, вона навчилася флірту та елегантності, тож мала успіх при дворі.

Стосунки з королем

Болейн вперше зустрілася з Генріхом VIII 1522 року, коли він був у шлюбі з Катериною Арагонською, котра, будучи на 5 років старшою за чоловіка, змогла викликати любов і повагу до себе, й спочатку їхній союз здавався досить респектабельним. Проте після двох невдалих спроб народити спадкоємця престолу Генріх віддалився. Пізніше Арагорнська народила здорову дочку — Марію. Генріх вважав смерть дітей Катерини наслідком гріха, який він начебто вчинив, одружившись із вдовою брата (хоч і було доведено, що при шлюбі Катерина була цнотливою).

Через 20 років шлюбу з Катериною Генріх завів коханку — Анну Болейн. Молода, граційна, розумна дівчина легко зацікавила короля. Роман тривав цілих два роки, поки готувалися документи на розлучення із законною дружиною. Перший крок до активного процесу розриву шлюбу зробив кардинал Томас Волсі: він запропонував Катерині добровільно піти до монастиря, бо її шлюб і життя з королем протизаконні. Королева відповіла категоричною відмовою.

21 червня 1529 року відбулося перше судове засідання проти Катерини Арагонської. 37 підкуплених свідків (майже всі — рідні Анни Болейн) звинуватили Катерину в подружній зраді та кровозмішенні. Усі відвернулися від неї, що змусило королеву піти в монастир. Та вона не визнала розлучення. Церква стала на бік королеви, тому Томас Волсі запропонував розлучитися з нею без дозволу Папи. Деспотичному королю ця думка здалася неймовірно вдалою. Як результат багатьох перипетій між церквою й королем, 1531 року парламент ухвалив низку постанов, котрі розривали відносини між Англією та Римом.

На підставі своїх нових прав голови церкви Генріх 1533 року призначив єпископом Томаса Кранмера. У травні єпископ оголосив шлюб із Катериною недійсним, а декілька днів по тому Анну Болейн проголосили новою законною дружиною короля.

Королева Англії

Імовірний прижиттєвий портрет Анни Болейн роботи Ганса Гольбейна молодшого

Анна Болейн увійшла в історію як перша захисниця й засновниця англіканської церкви. Вона брала активну участь у політичному житті, часто сперечалася з Генріхом, забуваючи про обережність. Вона прямо говорила королю, коли той, на її думку, казав щось неправильно. Спочатку суперечки переростали в скандали, які закінчувалися пристрасним примиренням.

Страта

Але з часом Анна почала втрачати статус. Навколо неї постійно було багато молодих гарних кавалерів. Народила вона не сина, а доньку — Єлизавету. Після кількох викиднів вороги Анни помітили, що симпатія короля до неї тане, і сфабрикували звинувачення в подружній зраді та спробі замаху на короля. Король тоді вже був захоплений новою фавориткою — Джейн Сеймур, і легко піддався на хитрощі противників Болейн, заявивши, що вона завжди була «проклятою блудницею, яка виплескує отруту».

Після показового суду, вирок котрого був від початку відомий усім присутнім, Анну Болейн, королеву Англії, 19 травня 1536 року було привселюдно страчено через стинання голови, а її доньку Єлизавету визнано незаконнонародженою. Через багато років у медальйоні, який часто носила Єлизавета, було виявлено мініатюру-портрет Анни Болейн.

Кінообрази

• 1920 — Анна Болейн. Німеччина
• 1969 — Тисяча днів Анни. Велика Британія
• 1972 — Генріх VIII та його шість дружин. Велика Британія
• 2003 — Ще одна з роду Болейн. Велика Британія
• 2003 — Генріх VIII. Велика Британія
• 2008 — Ще одна з роду Болейн. США, Велика Британія
• 2007–2009 — Тюдори. США, Канада, Ірландія, Велика Британія
• 2019–2020 — Іспанська принцеса. Велика Британія, Іспанія
• 2021 — Анна Болейн. Велика Британія
• 2022 — Секс, кров, монархія. Велика Британія

Література

(англ.)

• Bernard, G. W. (2011). Anne Boleyn: Fatal Attractions. New Haven; London: Yale University Press. ISBN 978-0-300-17089-4.
• Ives, Eric (2005). The Life and Death of Anne Boleyn: The Most Happy. Maldon ; Oxford: Blackwell Publishing. ISBN 9781405134637.
• Schmid, Susan Walters (March 2011). «Anne Boleyn and Henry VIII» [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]. History Review 69: 7-11.
• Starkey, David Six Wives: The Queens of Henry VIII (2003) ISBN 0-06-000550-5

Попередниця Катерина Арагонська

Королева Англії 1533-1536

Наступниця Джейн Сеймур