Класифікація вод за В. В. Івановим та Г. А. Невраєвим

Класифікація вод за В. В. Івановим та Г. А. Невраєвим (англ. V.V.Ivanov's and G.A.Nyevzayev’s classification; нім. Wasserklassifikation f nach V.V.Iwanow und G.A.Newrajew) — розподіл мінеральних вод на 97 типів підземних вод, які розрізняються за сольовим та газовим складом, мінералізацією, фізичними властивостями, наявністю специфічних компонентів. Автори класифікації пропонують виділити 8 основних бальнеологічних груп мінеральних вод:

1) без специфічних компонентів і властивостей — переважно хлоридні та сульфатні мінеральні води з мінералізацією від 2 до 150 г/дм³ та газовим складом, що охоплює азот та метан. Характерні типи: московський (Останкіно), іжевський, баталінський, староруський, ташкентський тощо;
2) вуглекислі мінеральні води, що містять високі концентрації діоксиду вуглецю (понад 500—1400 мг/дм³) і належать до гідрокарбонатного класу (за класифікацією О. А. Алекіна) з мінералізацією від часток грама до 90 г і більше в 1 дм³. Характерні типи: боржомі, нарзан;
3) сульфатні сірководневі, що містять сірководню не менше 10-11 г/дм³. Є велика різноманітність хімічного складу, мінералізації та концентрації сірководню — серед них зустрічаються гідрокарбонатні, сульфідні, хлоридні води. Мінералізація сульфідних вод може сягати гранично високих значень (до 535 г/дм³). Характерні типи: мацестинський, іркутський тощо;
4) залізисті, арсенисті мінеральні води та води з великим вмістом марганцю, алюмінію, міді, цинку та інших металів. Для віднесення мінеральних вод до залізистих концентрація заліза повинна бути 20 мг/дм³ і більше, до арсенистих — концентрація арсену 0,7 мг/дм³ та більше. Рудні та шахтові води часто належать до кислих залізистих сульфатних вод, які містять декілька грамів заліза в 1 дм³ і мають високу мінералізацію води — до 80 г/дм3. Одним з представників арсенистих вод є вода «полюстрово» (Санкт-Петербург);
5) бромисті та йодисті мінеральні води з високим вмістом брому (не нижче 25 мг/дм³) і йоду (не нижче 5 мг/дм³). Йодо-бромисті води зустрічаються в Україні, на Північному Кавказі, в Сибіру та Середній Азії;
6) мінералізовані води з високим вмістом органічних речовин. Типовим представником цієї групи мінеральних вод є вода «нафтуся» (Карпати);
7) радонові мінеральні води, що містять понад 185 Бк/дм³ радону. До них належать мінеральні води Цхалтубо та П'ятигорська;
8) кременисті терми — гарячі води з температурою вище 35 ⁰С, що містять не менше 50 мг/дм³ кремнієвої кислоти. Мінералізація таких вод помірно висока (до 10-15 г/дм³). Ці води поширені на Північному Кавказі, Тянь-Шані, Камчатці.

Література ред.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3. ^{[сторінка?]}