Кларк концентрації і кларк розсіювання
Кларк концентрації і кларк розсіювання — спеціальні показники, запропоновані у 1937 р. В. І. Вернадським, для оцінки підвищених чи знижених вмістів тих чи інших хімічних елементів на окремих ділянках чи в окремих геологічних об'єктах в порівнянні з їх глобальними кларками (у земній корі, космічному тілі тощо).
Кларк концентрації (Кк) — відношення усередненого вмісту хімічного елемента у родовищі або будь-якому об'єкті природи (мінералі, породі, руді, організмі) до кларку цього елемента у земній корі. Характеризує міру його концентрації (або розсіяння) в цьому об'єкті чи природному процесі. Кларки концентрації кожного елемента варіюють в тисячі разів, а при формуванні руд і рудних мінералів — іноді в мільйон разів.
В екологічних дослідженнях забруднення міських територій кларки концентрації можуть розраховуватися як відносно кларків літосфери, так і по відношенню до кларків елементів для міських ґрунтів.
Див. також
ред.Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0