Відкрити головне меню
Нашоломнтк клану Маклеллан.
Герб вождя клану Маклеллан.
Руїни замку Маклеллан.

Клан Маклеллан (шотл. — Clan MacLellan, Clan MacClellan, гел. — Clan Mac Gille Fhaolain) — клан Макклеллан, клан Мак Гілле Фаолайн — клан Синів Слуг святого Фаолайна — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоулендсу. На сьогодні клан Маклеллан не має визнаного герольдами Шотландії та лордом Лева вождя, тому називається «кланом зброєносців».

Гасло калану: Think On — Думаю про

Історична резиденція вождів клану: Замок Маклеллан (шотл. — MacLellan's Castle)

Останній вождь клану: Високоповажний Камден Грей Маклеллан (шотл. — Camden Gray Maclellan) — Х лорд Кіркудбрайт — помер у 1832 році

Союзні клани: Стюарт, Воллес

Ворожі клани: Дуглас

Історія клану МаклелланРедагувати

Походження клану МаклелланРедагувати

Клан Маклеллан кельтського (гельського) походження. Гельська назва клану Мак Гілле Фаолайн означає клан Синів Слуг святого Фаолайна. Святий Фаолайн (Філлан) був місіонером кельської церкви. Досі існує селище з назвою Фелху (гельск. — Faelchu) в Пертширі, що назване на честь святого Фаолайна і в буквальному перекладі означає «Вовк Філлана». Клан Маклеллан колись був численним і сильним кланом, володів землями в Галловей. Клан давній, але перша згадка в історичних документах про клан Маклеллан та вождя цього клану стосується Дункана Маклеллана, що згадується в грамоті короля Штлландії Олександра ІІ в 1217 році.

XIV століття — війна за незалежність ШотландіїРедагувати

Під час війни за незалежність Шотландії вождь клану клан Маклеллан Бомбі і його найближче оточення були серед Керкубрі — близьких соратників сера Вільяма Воллеса, коли він поїхав до Франції після поразки в битві під Фалкірком у 1298 році.

XV століттяРедагувати

На початку XV століття налічувалось не менше 14 лицарів в землі Галловей, що носили імено Маклеллан. Вождь клану — сер Патрік Маклеллан Бомбі мав численні маєтки, але всі вони були конфісковані через рейди клану Маклеллан на землі клану Дуглас, з яким вони ворогували. Але король Шотландії Джеймс ІІ повернув маєтки та землі серу Вільяму Маклеллану — сину сера Патріка Маклеллана після того як він захопив ватажка циганського табору, що тероризував весь район грабунками та вбивствами. Лицар приніс королю голову розбійника наколоту на меч, який він ніс в піднятій догори руці. Ця історія стала одним з пояснень емблеми клану Маклеллан, що є на його нашоломнику. Але є ще інше пояснення — на нашоломнику зображена голова мавра, і це натяк на участь клану Маклеллан в Хрестових походах.

У 1452 році сер Патрік Маклеллан Бомбі був шерифом Галловей і був захоплений в полон Вільямом Дугласом — VIII графом Дуглас. Граф Дуглас відвіз Маклеллана в замок Трев і почав вимагати від нього, щоб той взяв участь у змові проти короля, або хоча б допоміг змовникам. У той час дядько сера Патріка служив королю серед його близького оточення. Граф Дуглас почав гру і листування, обіцяючи за певну допомогу випустити полоненого. Дядько Патріка погодився співпрацювати з графом Дугласом, але граф Дуглас вбив Патріка, коли той зустрівся зі своїм дядьком під час обіду. Існує переказ, що клан Маклеллан у помсту за це обстріляв замок Трев з гармат — знаменитих шотландських гармат Монс Мег.

XVI століттяРедагувати

Під час англо-шотландської війни XVI століття сер Вільям Маклеллан Бомбі був посвячений у лицарі королем Шотландії Джеймсом IV. Сер Вільям Маклеллан Бомбі був убитий в битві під Флодден у 1513 році відважно воочи за короля. Син Вільяма — Томас Маклеллан був убитий в Единбурзі біля дверей церкви Святого Гілеса Гордоном Лохінваром у в 1526 році.

XVIІ століттяРедагувати

Сер Роберт Маклеллан був придворним королів Шотландії та Англії Джеймса VI і Карла I. У 1633 році він був отримав титул пера як лорд Керкубрі. Під час громадянської війни на Британських островах він був таким ревним роялістом, що він заліз у величезні борги допомагаючи королю. У результаті цього всі його маєтки були повністю зруйновані ворогами роялістів.

XVIІІ — ХІХ століттяРедагувати

На початку XVIІІ століття рід вождів клану Маклеллан урвався і було два претенденти на цю посаду. Суперечка була вирішена палатою лордів аж у 1761 році. Але титул вождя клану знову став вакантним, коли ІХ лорд Керкубрі помер в Брюгге у 1832 році.

Замки клану МаклелланРедагувати

  • Замок Маклеллан в землях Керкубрі — на південному заході Шотландії був резиденцією вождів клану Маклеллан. Колись на цьому замку був монастир Грейфраєрз, збудований не пізніше 1449 року. Але потім під час реформації будівля потрапила у власність клану Маклеллан і була перебудована в замок у 1560 році.

Інші МаклелланРедагувати

На Західних островах Шотландії теж живуть люди, які називають себе Маклеллан — особливо численні вони на островах Еріскей та Південний Віст та в землях Маллайг і Арісайг. Вважається, що цей клан чи гілка клану Маклеллан походять від давніх шотландських кланів Мак Гілле Фіалайн (гел. — Clann Mac Gille Fhialain) та Ян Мойр (гел. — Clann Iain Mhoir). Але є думка, що все це один і той же клан, тільки в різні часи він мав різні назви.

ДжерелаРедагувати

  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 424—425.
  • A General and Heraldic Dictionary of the Peerage and Baronetage of the British Empire; p.44; By John Burke; Published by H. Colburn and R. Bentley, 1832; link