Клавдіо Акілліні
Клавдіо Акілліні (італ. Claudio Achillini; 18 вересня 1574, Болонья — 1 жовтня 1640, Болонья) — італійський філософ, теолог, математик, поет, педагог і юрист XVI—XVII століття з наукової династії Акілліні, представниками якої були Алессандро Акілліні та Джованні Філотео Акілліні (італ. Giovanni Filoteo Achillini)[7].
| Клавдіо Акілліні | |
|---|---|
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
18 вересня 1574[1] Болонья, Папська держава[2] |
| Країна: |
 Італія |
| Заклад: | Болонський університет[3], Феррарський університет[3] і університет Пармиd[3] |
| Конфесія: | католицька церква |
| Смерть: | 1 жовтня 1640[2][1][…] (66 років) |
| Болонья, Папська держава[5] | |
| Місце поховання: | San Martinod[6] |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | юрист, письменник, поет |
| Основні інтереси: | теологія |
| Попередники: | Cesare Cremoninid[6] |
 Клавдіо Акілліні у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Клавдіо Акілліні народився 18 вересня 1574 році в місті Болоньї на півночі Італії (адміністративний центр однойменної провінції).
Після здобуття освіти займався викладацькою діяльністю на кафедрі права в Болонському університеті, університетах Феррари і Парми, що принесло йому гучну популярність. Його авторитет і репутація були такі високі, що ще за життя йому віддавалися почесті, які зазвичай віддають покійним (пам'ятні написи і дошки на стінах навчальних закладів, з якими він був так чи інакше пов'язаний).
Пізніше він супроводжував кардинала Людовізі, що став згодом римським папою під ім'ям Григорія XV, в П'ємонт. Звідси переселився до Франції, де своїми сонетами завоював прихильність короля Людовика XIII і кардинала Рішельє. За канцону, написану на честь появи на світ дофіна, Клавдіо Акілліні був подарований від кардинала Франції золотий ланцюжок вартістю в 1000 крон.
В кінці XIX — початку XX століття Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона стверджував, що «в своїх віршах („Poesie“, Болонья, 1632,» Rime e Prose «Венеція, 1650) він є наслідувачем Джамбатісто Маріно». З останнім Клавдіо Акілліні пов'язувала не тільки творчість, а й багаторічна дружба.
Клавдіо Акілліні помер 1 жовтня 1640 року в рідному місті.
Примітки ред.
- ↑ а б Rosa A. A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960. — Vol. 1.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118845942 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- ↑ а б Rosa A. A. ACHILLINI, Claudio — 1960. — Vol. 1.
- ↑ Ахиллини // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 533. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |