Китайські шовкові кури

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Китайська шовкова — декоративна порода курей, родом з Китаю. Ця порода вважається досить давньою. Ще у XIII столітті Марко Поло писав про цих дивних курей. Спочатку на території Китаю їх розводили лише з декоративною метою[1][2].

Китайська шовкова
Біла китайська шовкова курка
Походження
КраїнаКНР КНР
Характерні риси
Масапівень 1,5 кг
курка — 1,1 кг.


У Європі шовкові кури почали з'являтися в XVIII столітті. Наприкінці XIX століття їх також завезли у США. Аристотель писав про цих птахів, як про “курей з котячою шерстю”.

Продуктивність

ред.

Півень важить 1,5 кг, курка — 1,1 кг. Несучість від 70 до 120 яєць, шкаралупа від кремового до світло-коричневого кольору. Маса яйця 35-45г. Птахи китайської породи мають досить міцне тіло, вкрите пухом. Півні мають невелику головою з коротким дзьобом блакитного кольору. Бородавчастий гребінець має рожеве забарвлення, а чубчик злегка відкидається назад. Шия кремезна, хоч і коротка.

Особливості породи

ред.

Відмінна риса — м'яке оперення, що нагадує хутро.

Забарвлення оперення може бути різноманітним і має щонайменше 18 форм. Також існує голошийна форма породи.

 
Пальці китайських курей

У Китаї ці птахи називаються "кури з воронячими кістками", оскільки вони мають чорні кістки, коричнево-чорну шкіру, сірувато-чорну м'язову масу. Це зумовлено проникненням природного пігменту еумеланіна в кістково-м'язові тканини.

Кури цієї породи мають п'ять чітко розділених пальців на ногах.

Оперення м'яке і шовковисте, більше нагадує вовняний або волосяний покрив хутрових звірів.

Джерела

ред.
  • Кочиш И.И., Петраш М.Г., Смирнов С.Б. «Птицеводство». – М.: КолосС, Учебник, 2004. – 407 с.
  • Рахманов А.И., «Домашние куры. Породы. Содержание. Уход. Разведение». - М.: Аквариум-Принт, 2004. – 48 с.
  • Смирнов Б.В., Смирнов В.С. «Птицеводство от А до Я». – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – 253 с.
  • Лебедько Е.Я. «Куры. Разведение, содержание, уход». – Ростов н/Д.: Феникс, 2009. – 190 с.

Примітки

ред.