Тяньвень-1 (укр. Питання до Неба[2]) — космічна місія з відправки Китаєм на Марс трьох космічних апаратів: орбітального апарату, посадкової платформи та марсохода (ровера)[3][4][5][6]. Місія є астробіологічною, тобто її метою є пошук існування «життя» на Марсі, як на поточний момент, так і в минулому, а також дослідження навколишнього середовища. Місія була успішно запущена 23 липня 2020 року за допомогою ракети-носія Великий похід-5[7][8]. Прибуття на Марс очікується у лютому 2021 року.

Тяньвень-1
Космічний корабель «Хуоксін-1» (2018-20)
Тип космічного корабля марсохід і орбітер
Ракета-носій Великий похід-5
Місце запуску космодром Веньчан
Дата запуску 23 липня 2020, 4:41 UTC[1]
Місце посадки рівнина Утопія
Дата посадки ~23 квітня 2021
Тривалість польоту 3 місяці, 3 дні
тривалість роботи на Марсі:
орбітальний апарат ≥ 1 земного року,
марсохід — 90 солів

Китайська програма дослідження Марса стартувала у 2009 році у співпраці із Росією. Після невдалого запуску у 2012 році апарату Фобос-Ґрунт, що повинен був доправити до Марса китайський орбітер Інхо-1, Піднебесна вирішила започаткувати власну програму.

Космічні апаратиРедагувати

 
Макет марсохода у 2018
Основні параметри
Організація Китайське національне космічне управління
Дата запуску 23 липня 2020, 4:41 UTC[1]
Тривалість польоту орбітальний апарат:
прибуде 11-24 лютого 2021
працюватиме 1 рік,
марсохід:
висадиться 23 квітня 2021
працюватиме 90 солів
Технічні параметри
Маса загальна: 5 т;
орбітер: 3175 кг;
ровер: 240 кг
Розміри марсохода (2x1,66x08) м3

Посадка ровера здійснюватиметься на рівнині Утопія за допомогою посадкового апарата, що містить парашути та двигуни, які сповільнюватимуть падіння, а також надувні подушки, що пом'якшать його. Живитиметься марсохід від сонячних панелей, зондуватиме місячний ґрунт за допомогою радара та здійснюватиме його хімічний аналіз, шукаючи біомолекули чи біосигнатури. За наслідками роботи орбітера і ровера розроблять топографічні мапи марсіанської поверхні із вказанням характеристик ґрунтів, атмосфери (іоносфери), ділянок водяного льоду та інших зібраних даних[9].

Загалом буде використано 12 наукових інструментів:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Tianwen-1: Rocket carrying China's Mars probe blasts off (en). news.cgtn.com. 23 липня 2020. 
  2. Evan Gough (6 липня 2020). China’s Mars Rover Launches in Late July (en). universetoday.com. 
  3. China's first Mars exploration mission named Tianwen-1 (en). xinhuanet.com. 24 квітня 2020. 
  4. Jones, Andrew (9 лютого 2018). Китай провів симуляцію марсіанського приземлення у підготовці до місії у 2020 році. gbtimes.com. Процитовано 6 лютого 2019. (англ.)
  5. Дорожня мапа глобальних досліджень (pdf). NASA. Січень 2018.
  6. Китай показав зображення марсіанського ровера, що запускатимуть у 2020. reuters.com. 24 серпня 2016. (англ.)
  7. Launch Schedule. Spaceflight Now. 18 June 2020. Процитовано 19 June 2020. 
  8. Interview with Zhang Rongqiao, the man behind China's mission to Mars. Youtube. Процитовано 24 серпня 2016. «China Central Television» 
  9. Aleksandra Lozovschi (17 січня 2019). China Plans To Land A Rover On Mars In 2020 (en). inquisitr.com.