Киричко Петро Іванович

Петро́ Іва́нович Киричко́ (30 травня 1897, село Вовчик — † 16 липня 1976, село Вовчик, Лубенського району, Полтавської області) — український артист-маляр, член професійної Спілки працівників мистецтв (Рабис), білет № 24119 (1926), член Асоціації художників Червоної України (АХЧУ) (1929), член Спілки московських художників «Всекохудожник» (1932) " — Всеросійського союзу кооперативних товариств робітників образотворчого мистецтва.

Петро Іванович Киричко
Народження	30 травня 1897(1897-05-30) село Вовчик
Смерть	16 липня 1976(1976-07-16) (79 років)
	село Вовчик
Жанр	портрет
Навчання	Одеський художній інститут
Діяльність	художник

Біографічні дані

Свій мистецький шлях Петро Іванович Киричко розпочав при військово-художніх студіях міст Ромни та Полтава (1920—1924, викладачі О.М. Михайловський, Б.О. Комаров). З 1924 по 1925 роки займався культурно-освітньою роботою на селі. Продовжив навчання в Одеському художньому інституті (1925 — 1930, проф. Д. К. Крайнєв, П. Г. Волокидін), факультет станкового живопису. Ще у студентські роки займав громадську посаду секретаря місцевої філії АХЧУ.

По закінченні інституту працював на Донбасі та Запоріжжі, де у 1930 році організував місцеву філію АХЧУ. Водночас був педагогом на художньому робітничому факультеті Харківського інституту при Народному комісаріаті просвіти. Працював художником-декоратором у запорізькому театрі імені М. Заньковецької.

З 1932 по 1943 роки мешкав та працював у Москві, де був членом Спілки московських художників «Всекохудожник». Брав участь у художньому оформленні Московської сільськогосподарської академії їм. К. А. Тімірязєва, Савелівського (Бутирського) вокзалу, приміщень Народного комісаріату просвіти РРФСР.

У 1935 році прийнятий на роботу художником художньо-декораційних майстерень Державного Академічного Великого театру СРСР.

У 1943 році повернувся у рідне село. Працював художником — оформлювачем, малював портрети односельців, Героїв Радянського Союзу (на замовлення Лубенського КМ), натюрморти й місцеві краєвиди олійними фарбами, пастеллю та кольоровими олівцями. Свої твори Петро Іванович Киричко експонував на виставках у Ромні (1920), Одесі (1926 та 1929). Учасник 2-ї та 4-ї всеукраїнських художніх виставок Народного комісаріату просвіти УРСР (1929 та 1931), учасник 2-ї пересувної художньої виставки АХЧУ «Культпохід на Донбас» (1930), Лубнах (1957). Персональна виставка робіт П. І. Киричко відбулася у Лубнах у середині 50-х років. Незначна частина творів П. І. Киричко зберігається у Вовчицькому краєзнавчому музеї ім. І. І. Саєнка.

Серед учнів Петра Івановича Заслужений художник України Новобранець Іван Якович.

Художня творчість

Автор картин:

• «Портрет командира роти Якубовича» (1920)
• «Портрет актриси Гамалій» (1920)
• «Одеський порт» (1924)
• «Дубовий парк у Веселому Подолі» (1926)
• «Портрет більшовика В. Яременка» (1926)
• «Літній ранок» (1927)
• «На пляжі» (1930)
• «Маніфестація 1-го травня» (1930)
• «Дніпрогес» (1932)
• «Комсомолка» (1933)
• «Портрет актора Петра Сергієнка» (1955)
• «Рибалки на Сулі» (1960)
• «Портрет Наталії Андрієвської» (1961)

Галерея зображень

Портрет актора Петра Сергієнка	Портрет Наталії Андрієвської	Рибалки на Сулі	Натюрморт

Література

• Каталог всеукраїнської художньої виставки НКО УРСР: Малярство, графіка, скульптура, фото-кіно, театральне оформлення. — Х., 1929. — С. 23.
• Друга пересувна художня виставка АХЧУ «Культпохід на Донбас»: Каталог. Х., 1930. — С. 21.
• Ф. Далевський, І. Дорожний, Ю. Шабленко. За бойову перебудову образотворчого мистецтва — Вісті ВУЦВК. 1931. 3 грудня. — С. 5.
• О. Чернишов. Вмілими руками — Червона Лубенщина. 1957. 11 січня № 5 (5476). — С. 4.
• М. Помазан. Виставка робіт студійців — Червона Лубенщина. 1959. 17 травня № 58 (5839). — С. 4.
• В. М. Ханко. Енциклопедія сучасної України. — ЕСУ. 13-й том. 2013. — С. 66.
• В. М. Ханко. Енциклопедія мистецтва Полтавщини. 1-й том. 2014. — С. 370.
• Особиста справа Киричко П. І., художника. Російський державний архів літератури і мистецтва (Москва), 1935.