Кириченко Олексій Петрович
.
| Кириченко Олексій Петрович | |
|---|---|
| Народження |
17 березня 1894 Сумський район, Сумська округа, Харківська губернія, Російська імперія |
| Смерть |
25 вересня 1941 (47 років) Зачепилівський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Партія | КПРС |
| Звання | комісар |
| Війни / битви | Перша світова війна і німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Олексій Петрович Кириченко (1894–1941) — старший політрук Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1941).
Життєпис ред.
Олексій Кириченко народився 17 березня 1894 року в селі Локня (нині — Сумський район Сумської області України).
Здобув початкову освіту, з ранніх років працював наймитом. З 1908 жив у Донбасі, працював спочатку коногоном, пізніше забійником на шахті.
У 1915 році Кириченко був призваний на службу до імператорської армії. Брав участь у боях Першої світової війни як кулеметник 228-го піхотного полку. Був заарештований за участь у революційному русі, звільнений після революції. Брав участь у Громадянській війні в Росії. Після її закінчення перебував на господарській та партійній роботі. Спочатку керував поряд шахт, потім став заступником директора Одеського сільськогосподарського технікуму[1]. Член ВКП(б) / КПРС з 1918 року.
1941 року Кириченко був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. З серпня того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни, був відповідальним секретарем партійного бюро 982-го стрілецького полку 275-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південного фронту. 7 вересня 1941 року біля села Кам'янка Красноградського району Харківської області Української РСР Кириченко підняв одну з рот полку в атаку і в бою особисто знищив кілька ворогів.
25 вересня 1941 року він загинув під час бою за село Педашка-Перша Зачепилівського району тієї ж таки області. Похований у братській могилі у селі Рунівщина Зачепилівського району.
Будинок Кириченка в Одесі ред.
У місті Одесі проживав за адресою: вулиця Педагогічна, будинок 19, у двоповерховому будинку типового проекту з каменю-черепашника, довоєнної споруди, розрахованому на чотири домогосподарства.
Зараз у колишній квартирі Кириченка проживають люди, які не мають до Олексія та його родини жодного відношення.
На стіні будинку розміщено меморіальну дошку.
Станом на 2023 рік будинок визнаний місцевими радами аварійним і підлягає відселенню та зносу.
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 листопада 1941 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність та героїзм» старший політрук Олексій Кириченко посмертно удостоєно високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно було нагороджено орденом Леніна[1].
Примітки ред.
- ↑ а б Кириченко Олексій Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Булкин С. П. Герои Отечества. — 2-е изд. — Донецк: Донбасc, 1977.
- В путешествие по Сумщине. Харьков, 1979.
- Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983.
- Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. — Харьков, 1970.
- Рощин И. И., Сеньков И. С. Парторги военной поры. — М.: Политиздат, 1983.