Кириченко Борис Йосипович

Борис Йосипович Кириченко (нар. 26 червня 1938(19380626), селище Вільшана Київської області, тепер Городищенського району Черкаської області) — український радянський діяч, інженер-гідротехнік, журналіст. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Кандидат економічних наук, доктор філософії, професор, член Національної спілки письменників і Національної спілки журналістів України.

Кириченко Борис Йосипович
Народився	26 червня 1938(1938-06-26) (85 років) Вільшана, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	державний діяч
Нагороди

Біографія

Освіта вища. У 1960 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, здобув спеціальність інженера-гідротехніка.

У 1960—1964 роках працював майстром і виконробом будівельно-монтажного управління (БМУ)-75 тресту «Західводбуд».

Член КПРС з 1964 року.

У 1964—1969 роках — начальник Чернівецького будівельно-монтажного управління (БМУ)-76 тресту «Західводбуд».

У 1969—1977 роках — інструктор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КПУ.

У 1977—1981 роках — радник посольства СРСР у Чехословаччині.

У 1981—1983 роках — інспектор ЦК Компартії України.

У 1983—1987 роках — 1-й заступник завідувача відділу сільського господарства і харчової промисловості ЦК КПУ.

У 1987—1990 роках — завідувач сектора зовнішньоекономічних зв'язків відділу сільського господарства і харчової промисловості ЦК КПРС. У 1991 році — начальник Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства сільського господарства і продовольства СРСР.

З грудня 1991 року — начальник Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства аграрної політики України. З 1997 року — консультант президента України Леоніда Кучми.

У 1998—2000 роках — 1-й заступник керівника апарату Верховної Ради України, 1-й помічник Голови Верховної Ради України Олександра Ткаченка.

У 2005—2006 роках — радник голови Верховної Ради України Володимира Литвина. Працював журналістом в газеті «Сільські вісті». Був головою Громадської колегії при Міністерстві аграрної політики України.

Потім — на пенсії в місті Києві.

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• французький орден «За заслуги в сільському господарстві»
• дві медалі «За трудову доблесть»
• чехословацька медаль «Климента Готвальда»
• Почесна Грамота Президії Верховної Ради РРФСР

Джерела

• [1] [Архівовано 24 Березня 2014 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 6 Червня 2015 у Wayback Machine.]