Відкрити головне меню
В'єтнамський хлопчик з киктем правої руки.

Ку́кса[1][2], або ки́коть[3], — частина кінцівки, що залишається після ампутації (екзартикуляції), травми або обумовлена вродженими вадами розвитку. Також куксою називають саму скалічену людину чи тварину.[2]

Добрий кикоть кінцівки мусить бути заокругленої форми, тобто мати досить м'яких частин, що покривають відпил кістки, також мати рухому шкіру, бути безболісним і здатним витримувати вагу, мати периферичний рубець для зручності користування штучними кінцівками.[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кукса // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Кукса // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Кикіть, кикоть // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Культя // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)