Франсуа Кене

|Lib=

Франсуа Кене
François Quesnay
Ім'я при народженні	Франсуа Кене
Народився	4 червня 1694(1694-06-04) Мер, Франція
Помер	16 грудня 1774(1774-12-16) (80 років) Версаль, Франція
Громадянство	Франція
Діяльність	Економіст
Сфера роботи	економіка
Мова творів	іспанська
Напрямок	Фізіократія
Magnum opus	«Економічні таблиці»
Членство	Лондонське королівське товариство і Французька академія наук
Родичі	Alfred Quesnay de Beaurepaired і Jules Quesnay de Beaurepaired
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства (28 травня 1752)
Франсуа Кене у Вікісховищі

Франсуа Кене  (фр. François Quesnay; * 4 червня 1694, Мер, Франція — † 16 грудня 1774, Версаль, Франція)— французький економіст, засновник школи фізіократів, лейб-медик короля Людовіка XV. Відомий своєю працею «Економічна таблиця» (1758 р.), в якій виклав основні ідеї «фізіократії». Мотивом створення цієї праці став запит короля Франції Людовика XV, якого цікавили проблеми наповнення казни та сплати податків. Ф. Кене запровадив у суспільствознавчі науки термін «економічний аналіз».

Погляди

Tableau economique, 1965

У творах Ф.Кене рішуче засуджуються погляди меркантилістів на економічні проблеми, що, по суті, було відображенням незадовільного становища сільського господарства, до якого призвів так званий кольбертизм часів короля Людовіка XIV (це відзначав і Адам Сміт, характеризуючи фізіократію як реакцію на меркантилістську політику Ж. Б. Кольбера). В них відбита його переконаність у необхідності переходу до фермерського господарства як основи вільного (ринкового) механізму господарювання на принципах повної свободи ціноутворення в країні та вивезення за кордон сільськогосподарської продукції.

Ф.Кене перший у економічній теорії досить глибоко обґрунтував положення про капітал. Якщо меркантилісти ототожнювали капітал, як правило, з грішми, то Ф.Кене вважав, що гроші є самі по собі безплідне багатство, яке нічого не виробляє. За його термінологією, сільськогосподарські знаряддя, будови, тварини і все те, що використовується у землеробстві протягом декількох виробничих циклів, є «початкові аванси» (за сучасною термінологією — основний капітал). Витрати на насіння, корми, оплату робітників та інше, які здійснюються протягом одного виробничого циклу, він відносив до «щорічних авансів» (за сучасною термінологією — оборотний капітал). Але заслуга Ф.Кене не лише в розподілі капіталу на основний та оборотний за його виробничою ознакою. Він зміг переконливо довести, що разом з оборотним у русі перебуває основний капітал.

Ф.Кене висловив низку цікавих неординарних думок щодо торгівлі. Так, визнаючи, що торгівля є «безплідним заняттям», він водночас застерігав від помилкового враження, нібито завдяки загальній конкуренції вона стала шкідливою — «адже іноземні купці вивозять та отримують на своїй батьківщині ту винагороду, яку ми сплачуємо їм за надані нам послуги; таким чином, цією винагородою ми збагачуємо інші нації». Не погоджуючись з таким судженням, Ф.Кене твердив, що необхідна тільки «абсолютна свобода торгівлі» як умова її розширення, усунення монополії та скорочення торговельних витрат.

Систему Кене творчо розвивав з 1960-х рр. М. Д. Руденко, праці якого були високо оцінені А. Д. Сахаровим як альтернатива політекономії марксизму.

Див. також

• 9588 Кене — астероїд, названий на честь економіста.
• Річард Кантільйон
• Подолинський Сергій
• Руденко Микола

Джерела і посилання

•  Франсуа Кене (1694—1774) (укр.)
•  Ф. Кене — основоположник вчення фізіократів. З книги: Ядгаров Я. С.. Історія економічних вчень: Підручник для вузів. 3-е видання. — М.: ИНФРА-М. — 320 с., 2000