Квічаль рудоголовий

вид птахів
Квічаль рудоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Geokichla
Вид: Квічаль рудоголовий
Geokichla interpres
(Temminck, 1826)
Синоніми
Zoothera interpres (Temminck, 1826)
Посилання
Вікісховище: Geokichla interpres
Віківиди: Geokichla interpres
ITIS: 916860
МСОП: 22733677
NCBI: 1743340

Квіча́ль рудоголовий[2] (Geokichla interpres) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії. Раніше вважався конспецифічним з енганським квічалем.

Опис ред.

Довжина птаха становить 16-18 см. Тім'я і шия рудувато-коричневі, верхня частина тіла синювато-чорна, на крилах дві широкі смуги. Обличчя чорне, від дзьоба до очей ідуть білі смуги, накволо очей білі кільця, на щоках білі плями. Горло і груди чорні, живіт і боки плямисті, чорно-білі, нижнім покривні пера хвоста білі. Дзьоб чорний, лапи жовті.

Поширення і екологія ред.

Рудоголові квічалі мешкають на Малайському півострові, на Калімантані і Яві, на Малих Зондських островах та на островах Сулу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах з густим підліском, трапляються в рідколіссях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і плодами. Сезон розмноження триває з квітня по серпень, в кладці 2-3 яйця.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Рудоголовим квічалям загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Geokichla interpres. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.