Ква́шинці — історичний куток Прилук у західній частині міста між центром і Трубарівщиною. Охоплює територію сучасних вулиць Алгазіна, Юрія Коптєва, Незалежності, Земської, Іванівської, Ветеранської, Костянтинівської, Квашинської, частини Київської.

Квашинці
Прилуки
Квашинці

Вулиця на Квашинцях
Загальна інформація
50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д. / 50.59750° пн. ш. 32.41361° сх. д. / 50.59750; 32.41361Координати: 50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д. / 50.59750° пн. ш. 32.41361° сх. д. / 50.59750; 32.41361
Адмінодиниця Прилуки
Головні вулиці Київська вулиця, Іванівська вулиця
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap

ЕтимологіяРедагувати

За народною етимологією, назва походить від того, що мешканці виготовляли для продажу на прилуцьких базарах квас та квашені овочі і фрукти.

Історичний оглядРедагувати

 
Квашинці на плані Прилук (1802–1822)

Археологічні знахідки на території передмістя Прилук доводять існування поселення ще у добу Київської Русі. Відомо, що 1239 р. Квашинці разом із містом знищили татаро-монголи.

Поселення почали відбудовувати у XVII ст.

Квашинці як передмістя Прилук стали забудовувати згідно з генеральним планом 1802 р. Починалися від Київської брами фортеці (біля сучасного Опанасівського в'їзду) і простягалися вздовж Київської вулиці між p. Удаєм і полем до виїзду з міста (до сучасної вул. Квашинської, колишньої Ділової).

За переписом 1897 р. на Квашинцях нараховувався 1 491 мешканець.

За радянські часи (1929 р.) тут заснували один із найбільших приміських колгоспів «Маяк Ілліча».

Церква і храмові святаРедагувати

У 17081709 роках неподалік від Київської брами на вигоні Квашинців прилуцький полковник Дмитро Горленко власним коштом побудував Іоанно-Дмитрівську церкву на честь святих — покровителів гетьмана Івана Мазепи та його самого.

Храмові свята — день Івана Хрестителя (7 липня) і день св. Дмитра (8 листопада). Сучасні мешканці особливо відзначають перший храм, який збігається з язичницьким святом Купала.

У ці дні починались щорічні ярмарки, які тривали понад тиждень.

Квашинський цвинтарРедагувати

 
Синагога (початок ХХ ст.)

Згідно з планом Прилук 1805 р. цвинтар розпланували на тодішній західній околиці міста. З приблизно 1840 р. займає місце між вул. Квашинською та пров. Партизанським. Закритий близько 1972.

На цвинтарі розташовані братська могила радянських воїнів, померлих від ран у прилуцьких госпіталях у період Другої світової війни, могила заслуженого лікаря України М. С. Ждановича.

Пам'яткиРедагувати

МузейРедагувати

УстановиРедагувати

 
Музична школа (колишня синагога) на вул. Земській
  • Завод «Пластмас-Прилуки»,
  • Завод ливарно-механічний,
  • Панчішна фабрика
  • Бавовно-прядильна фабрика
  • Фабрика «Прилучанка»,
  • Взуттєва фабрика,
  • Школи № 2, № 8,
  • Медичне училище.
  • Музична школа

Галерея квашинських хатРедагувати

ДжерелаРедагувати