Відкрити головне меню

Кваркова зоря — гіпотетичний астрономічний об'єкт, що складається з так званої «кваркової матерії»[1]. Вважають, що такі зірки займають проміжне місце між нейтронними зорями та чорними дірами.

Поки не зрозуміло, чи є перехід речовини у кварковий стан зворотним. Іншими словами, невідомо, чи перейде кваркова матерія в нейтронну при зменшенні тиску. Як показує моделювання, в «кварковому газі», з якого, імовірно, складається зірка, має бути велика кількість S-кварків (англ. Strange — дивний кварк), тому іноді кваркові зорі називають ще й «дивними»[2].

Зірки-кандидатиРедагувати

Станом на 2015 рік існування таких зір вважають недоведеним. Існують теоретичні передумови для переходу нейтронних зір у кваркові[3]. Відбір пульсарів у кандидати здійснюють на підставі аналізу їх періоду обертання на предмет можливого перевищення межі швидкості обертання нейтронних зір. Наприклад, передбачуваною кварковою зіркою вважають пульсар XTE J1739-285, який обертається дуже швидко. Маса таких об'єктів має бути близькою до верхньої межі мас нейтронних зір і, згідно з останніми дослідженнями, перебувати в межах 2-2,5 маси Сонця[4]. Вважають, що можливо наступні об'єкти складаються з кваркової матерії:

  • RX J1856.5-3754. Цей об'єкт був спочатку відкритий як нейтронна зоря, що перебуває на відстані 150 світлових років, проте 2002 року Дж. Дрейк (JJ Drake) з колегами за допомогою уточнених даних, отриманих телескопом «Чандра», припустив, що тіло може бути кварковою зіркою, віддаленою на відстань близько 400 світлових років, з радіусом 3,8-8,2 км (проти 12 км у нейтронної зорі)[5]. Це припущення, проте, згодом не підтвердилося. Нові спостереження цієї зірки підтвердили отриману Дрейком та ін. оцінку відстані, проте покращений аналіз спектра привів до переоцінки радіуса, який виявився істотно більшим[6][7].
  • Науковці з канадського університету Калгарі припускають, що залишок яскравої наднової SN 2006gy, виявленої 18 вересня 2006 р., можливо є кварковою зорею.
  • Релятивістські об'єкти на місці наднових SN 2005gj і SN 2005ap
  • 3C 58[8][9].

Об'єднані взаємодіїРедагувати

Додаткові відомості: Єдина теорія поля, Хронологія Великого вибуху

Цей тип об'єктів має містити речовину в стані, для якого одночасно діють всі чотири фундаментальні взаємодії матерії, відомі сучасній фізиці:

  1. гравітаційна взаємодія;
  2. Електромагнітна взаємодія;
  3. Слабка взаємодія
  4. сильна (ядерна) взаємодія.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Д.Д. Иваненко, Д.Ф. Курдгелаидзе (1965). Гипотеза кварковых звезд. Астрофизика 1: 479–482. 
  2. М. Е. Прохоров (15.04.2002). Звезды, кварковые и нейтронные (російською). Astronet.ru. Архів оригіналу за 12.06.2008. Процитовано 2009-03-12. 
  3. Рождению странных звезд помогает темная материя? // Elementy.ru, 2010
  4. Calculations point to massive quark stars Архівовано 9 листопад 2011 у Wayback Machine., physicsworld.com, 15.01.2010
  5. J. J. Drake et al. Is RX J1856.5-3754 a Quark Star? // Astrophys. J.. — 2002. — Vol. 572. — P. 996—1001.
  6. W. C. G. Ho et al. Magnetic hydrogen atmosphere models and the neutron star RX J1856.5-3754 // Mon. Not. R. astron. Soc.. — 2007. — Vol. 375. — P. 821—830.
  7. Див. також обговорення та посилання у статті: А. Ю. Потехин. Физика нейтронных звёзд // УФН. — 2010. — Т. 180. — С. 1279—1304.
  8. Cramer, John G. (November 2002). Quark Stars. Analog Science Fiction & Fact Magazine. Процитовано 17 August 2015. 
  9. RX J1856.5-3754 and 3C58 Pulsar. www.solstation.com. Процитовано 18 August 2015. 

ПосиланняРедагувати