Межа Оппенгеймера — Волкова

Межа Оппенгеймера — Волкова (за прізвищами Роберта Оппенгеймера та Джорджа Майкла Волкова, що висунули цю гіпотезу) — верхня межа маси нейтронної зірки, за якої тиск виродженого нейтронного газу не може компенсувати сили гравітації, що призводить до колапсу в чорну діру. Одночасно межа Оппенгеймера — Волкова є нижньою межею маси чорних дір, що утворюються внаслідок еволюції зір.

Точне значення межі станом на 2008 рік невідоме через невизначеність знань про властивості макроскопічних станів виродженої баріонної матерії з украй високою густиною: у надрах нейтронних зір густина речовини відповідає ядерній (~1014 г/см³, що в ~108 разів перевищує густину білих карликів), а рівняння стану такої речовини достеменно невідоме. Сучасні оцінки межі Оппенгеймера — Волкова лежать у межах 2,5-3 сонячних мас.

Експериментальні даніРедагувати

  • Наймасивніша (з відкритих до цього часу) нейтронна зоря J1614-2230 має масу 1,97 сонячних мас[1].
  • Найменш масивна (з відомих) чорна діра це — XTE J1650-500, яку було відкрито 2001 року. Дослідження довели, що її маса становить 3,8±0,5 сонячної маси[2].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Most Massive Neutron Star Breaks Cosmic Record (англійською). SPACE.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 27 октября 2009. 
  2. NASA Scientists Identify Smallest Known Black Hole (англійською). НАСА. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 22 января 2009. 

ПосиланняРедагувати