Квапиш Максим Віталійович
Макси́м Віта́лійович Ква́пиш, псевдо Булінь (12 травня 2000, м. Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область — 26 травня 2022, Запорізька область) — український військовик та громадський активіст, учасник російсько-української війни.
Квапиш Максим Віталійович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 травня 2000 Кам'янець-Подільський |
Смерть | 26 травня 2022 (22 роки) Запорізька область |
Псевдо | «Булінь» |
Військова служба | |
Роки служби | 2021, 2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 3-тя окрема штурмова бригада (Україна) |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.Квапиш Максим Віталійович («Булінь») народився 12 травня 2000 року в місті Кам'янці-Подільському Хмельницької області. Навчався у Кам'янець-Подільській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням інформатики. Згодом продовжив навчання у Кам'янець-Подільському фаховому коледжі індустрії, бізнесу та інформаційних технологій за спеціальністю «Розробка програмного забезпечення». Вищу освіту за цією ж спеціальністю здобував у Тернопільському національному економічному університеті.
Ще з дитинства займався спортивним туризмом на базі Станції Юних Туристів (СЮТур, пізніше перейменовано у ПНВО) у складі місцевої команди «Грім». Брав участь у безлічі різноманітних змагань міського, обласного та всеукраїнського рівнів. Досяг перших дорослих розрядів зі спортивного туризму та спортивного орієнтування. Також мав суддівську категорію зі спортивного туризму.
Був учасником прес-конференції в «Укрінформі», на якій обговорювалося питання знищення лісів, зокрема вирубки Холодного Яру. Також Максим був співорганізатором проєкту допомоги дитбудинкам «Наше майбутнє», організовував розважальні та освітньо-виховні заходи для дітей.
У 2015 році розпочав військовий вишкіл. Пізніше став інструктором зі штурмового альпінізму парамілітарної організації «Сокіл». З 2018 по 2020 роки був десятником у ГО відокремленого обласного осередку м. Кам'янця-Подільського «Національні дружини». Максим став справжнім ідеологом колективу, проводив лекції, запрошував людей із різних сфер для потужного розвитку організації.
З 2019 року розпочав службу у військовому резерві окремого загону спеціального призначення «Азов».
До повномасштабної російсько-української війни Максим був командиром київського осередку «Авангард Культурна Спілка». Під його керівництвом влаштовувалися походи маловідомими місцями України, проводилась активна організаційно-просвітницька робота, зокрема, організація протестних акцій проти проросійських сил та інших ворогів України. Максим також займався перекладацькою діяльністю у видавництві «Пломінь», виховував молодших бійців «Авангарду».
21 серпня 2020 року одружився.
У травні 2021 року потрапив на фронт у складі добровольчого підрозділу «Фрайкор». Служив на посаді кулеметника.
З 24 лютого 2022 року брав участь у бойових діях разом з бійцями «Авангард Культурна Спілка» у складі ССО «Азов» Київ. Пройшов велику кампанію в Києві, брав участь у диверсійних операціях, де й отримав перше поранення у ногу. З простріленою кінцівкою, пробігши кілька кілометрів, разом з групою відступив і перейшов убрід невелику річку. Побратими довезли Максима до лікарні, але він відмовився від госпіталізації, аби якнайшвидше повернутися до свого підрозділу.[1]
Нагороди
ред.- орден «За мужність» III ступеня (12 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- нагороджений посмертно відзнакою Кам'янець-Подільського Міського Голови «За заслуги перед міською громадою». За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
У рідному місті Максима були встановлені пам'ятні дошки. Також вулицю Шмідта перейменували на вулицю Максима Квапиша.
Примітки
ред.Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |